Кампанія в центральній частині Тихого океану (1943–1944): відмінності між версіями

Тим часом в Японській імперії посилено готували льотчиків. Як тільки екіпажі для літаків берегового базування закінчували курс навчання, їм давали літаки і переганяли їх на південь, на аеродроми, розташовані у внутрішній зоні японського оборонного рубежу, і на такі бази, як Трук в групі [[Каролінські острови|Каролінських островів]]. Японці почали зміцнювати нову оборонну зону, щоб знищити будь-які сили, які спробують наблизитися до неї. До середини лютого 1944 року на островах Трук перебувало вже 365 літаків, а 200 були готові до перельоту з Японської імперії на Маріанські острови.

 

 

17 лютого літаки Мітчера завдали кілька ударів по островам Трук, а в цей час адмірал Спрюенс з авіаносцями «Айова» і «Нью-Джерсі», двома важкими крейсерами і чотирма есмінцями ходив навколо островів, щоб знищити будь-які кораблі супротивника, які спробують вислизнути через проходи в рифах. Для перехоплення кораблів, яким вдасться втекти від літаків Мітчера і гармат адмірала Спрюенса, [[Честер Німіц|Німіц]] послав в цей район 10 підводних човнів. Протягом ночі на 18 лютого авіаносна авіація атакувала кораблі в лагуні Трук, використовуючи вдосконалений радіолокатор. На світанку, коли авіаносці вже відходили, вони виробили останню повітряну атаку. Протягом двох діб американці знищили близько 200 літаків противника і майже 70 вивели з ладу. Було потоплено 15 японських бойових кораблів, у тому числі 2 крейсери і 4 есмінця. Крім того, американці знищили 19 торгових суден і 5 танкерів. Американці втратили 25 літаків, був тяжко пошкоджений авіаносець «Інтрепід», який отримав попадання торпеди в ході єдиною протягом всієї операції контратаки японців.