Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
Найбільшим політичним досягненням Шептицького стала в 1914 р. домовленість із польською стороною про виборчу реформу, яка би збільшила політичне представництво українців у Галицькому сеймі. Здійснити її завадила війна.
 
Після утворення [[ЗУНР]] Шептицький брав участь у підготовці її малої конституції — «[[Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії|Тимчасового основного закону]]».
Загальна позиція митрополита в політичних справах: закликає духовенство не ув'язуватися в політику і сам подає приклад; як галицький митрополит був депутатом [[Відень|Віденського]] [[парламент]]у і [[Галицький Сейм|галицького сейму]] (пожиттєвим членом Верхньої палати, або Палати панів), але в стінах обох цих закладів до 191] р. з'явився лише двічі й обидва рази виступав не на політичні, а на теми просвітництва.
 
Загальна позиція митрополита в політичних справах: закликає духовенство не ув'язуватися в політику і сам подає приклад; як галицький митрополит був депутатом [[Відень|Віденського]] [[парламент]]у і [[Галицький Сейм|галицького сейму]] (пожиттєвим членом Верхньої палати, або Палати панів), але в стінах обох цих закладів до 191] р. з'явився лише двічі й обидва рази виступав не на політичні, а на теми просвітництва.
==== Підтримка [[ЗУНР]], опозиційність до окупантів Галичини ====
[[Файл:Андрей-шептицький.jpg|200px|thumb|right|]]
Відмовився покинути Львів після початку Першої світової війни, зректися обряду. Через це був висланий углиб імперії, що сприйняв як можливість для поширення ідей Унії. Повертаючись додому, відвідав Київ, виступив у [[Центральна Рада|Центральній Раді]].
34 928

редагувань