Феофіл (Татарський): відмінності між версіями

| портрет =

| підпис =

| титул_ = Єпископ [[Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП)|Катеринославський Херсонський та Тавричеський]]

| періодпочаток_ =

| періодкінець_ =

| попередник_ =

| наступник_ =

| освіта =

| науковий ступінь =

| національність =

| дата народження =

| місце народження =

| дата смерті =

| місце смерті =

| батько =

| мати =

| сан =

| нагороди =

'''Архієпископ Феофіл''' (у світі '''Федір Татарський'''; 21 січня [[1767]], слобода Двурічна, [[Куп’янськийКуп'янський повіт]], [[Курська губернія]]  — †[[14 листопада|14 (26) листопада]] [[1830]])  — український релігійний діяч. Єпископ ВПСРІ, архієпископ [[Дніпропетровська єпархія УПЦ (МП)|Катеринославський, Херсонський та Тавричеський]].

Народився в сім’їсім'ї священика.

Освіту отримав у Харківському колегіумі.

[[16 листопада]] [[1789]] – — призначений священиком у селі [[Люботин]] Валківського округу.

[[1794]] – — відправлений до Харківського Покровського училищного монастиря проповідником. Курський архієпископ [[Мочульський Іван]] хотів аби Федір Татарський став ієромонахом Покровського училищного монастиря та проповідником семінарії, але Татарський через смерть батьків відмовився від чернецтва.

[[1798]] – — призначений священиком до Єлазенаповського полку.

[[1800]] – — перейшов до Ревельського мушкетерського полку і призначений благочинним у Таврицькому 6-му гренадерському полку.

[[23 травня]] [[1801]] – — прийняв чернецтво.

[[24 липня]] [[1801]]  — ігумен Корельського монастиря.

[[12 березня]] [[1804]]  — архімандрит Архангельського монастиря.

[[Червень]] [[1806]]  — архімандрит Сийського Антонієва монастиря.

[[31 січня]] [[1810]]— архімандрит Вяжицького Миколаєвського монастиря.

[[3 липня]] [[1813]]  — архімандрит Чернігівського Єлецького Успенського монастиря, та ректор [[Чернігівська духовна семінарія|Чернігівської духовної семінарії]]. Займався історією Чернігівського Єлецького Успенського монастиря.

[[28 серпня]] [[1818]]  — настоятель Московського Донського монастиря.

Був викладачем у духовно-навчальних закладах: 11 років вчителем поезії, філософії у Харківському колегіумі; вчителем богослов’ябогослов'я, префектом та ректором [[Архангельська духовна семінарія|Архангельської духовної семінарії]]; ректором Новгородського повітового училища. У всіх перерахованих місцях був катехізатором та присутнім духовної консисторії, членом Московської Синодальної контори.

[[23 березня]] [[1819]] – — [[хіротонія]] в єпископа Оренбурзького та Уфимського.

[[1820]] – — при Феофілі був відкритий Комітет Біблійного товариства.

[[19 травня]] [[1823]]  — єпископ Катеринославський, Херсонський та Тавричеський.

[[22 серпня]] [[1826]] – — зведений в сан архієпископа.

При Феофілі засновані братські гуртки, приходоросходні зошити, призначені цензори проповідей, відкриті будинки для бідних, організовані біблейські товариства, класи татарської мови, Маріупольські приходське і духовне училища.

[[15 жовтня]] [[1827]] – — звільнений на спокій до Курязького Харківського монастиря.

[[14 листопада]] [[1830]] – — помер. Похований у Харківському катедральному Покровському соборі.