Вікіпедія

Стрітенський монастир (Москва): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Shmurak (обговорення | внесок)
23 873 редагування
Немає опису редагування
м оформлення, правопис
Рядок 35:
|головне свято =
|стиль_внизу =
|внизу =
}}
 
'''Стрітенський монастир''' ({{lang-ru|Сретенский монастырь}})  — [[Православ'я|православний]] чоловічий ставропігійний [[монастир]] на честь Стрітення [[Володимирська ікона Божої Матері|Володимирської ікони Божої Матері]], розташований в центрі сучасної Москви на вулиці [[Велика Луб'янка]] (до кінця XIX століття  — Стрітенці ({{lang-ru|Сретенка}}) , на Кучковім полі).
 
Один з найдавніших московських монастирів.
Рядок 57:
=== Дореволюційна історія ===
Монастир відігравав велику роль в житті Москви, будучи центром головних московських хресних ходів:
* Хресний хід 26 серпня (в пам'ять чудесного порятунку від військ Тамерлана; головне свято Москви до XX століття). Володимирську ікону Божої Матері урочисто переносили з [[Успенський собор (Москва)|Успенського собору]] [[Московський кремль|Кремль]] в обитель. В ході регулярно брали участь великий князь та митрополит, пізніше  — цар і патріарх.
* Хресний хід 23 червня  — з [[1480]] року, в пам'ять позбавлення від нашестя хана [[Велика Орда|Великої Орди]] Ахмата.
* Хресний хід 21 травня  — з [[1521]] року, в подяку за позбавлення від нашестя кримського хана [[Мехмед I Ґерай|Мехмет-Ґірея]]. До 1695 року хресний хід відбувався в Стрітенський монастир, після  — в храм Стрітення Володимирської ікони Божої Матері у Нікольських воріт Китай-міста.
* Оскільки монастир був першою обителлю на шляху з Москви в [[Троїце-Сергієва Лавра|Троїце-Сергієву лавру]], його відвідували паломники, які вирушали на прощу.
 
Рядок 66:
При великому князі [[Іван III Васильович|Івані III]] (час розквіту кам'яного будівництва в Москві) храми Володимирівської ікони Божої Матері та преподобної Марії Єгипетської були перебудовані в камені.
 
8 листопада [[1552]] року у Стрітенському монастирі москвичі та духовенство на чолі з митрополитом [[Макарій (митрополит Московський)|Макарієм]] зустрічали царя [[Іван IV Грозний|Іоанна IV Васильовича]], який повертався до Москви після [[Облога Казані (1552)|взяття Казані]].<ref>«Тут, у Стрітенському монастирі, Іоанн переодягнувся: зняв військові обладунки та надів одяг царський &nbsp;— на голову одягнув шапку Мономахову, на плечі барми, на груди хрест &nbsp;— і пішов пішки за хрестами в Успенський собор, а звідти до палацу». (Соловьев С. &nbsp;М. &nbsp;История России с древнейших времен. Книга III. &nbsp;— С. 1463–15841463—1584 {{ref-ru}})</ref> Цар Іван Грозний відвідав тоді монастир, зробивши щедрі пожертви.
 
В [[Смутний час]], коли московським Кремлем заволоділи інтервенти, в монастирі розташовувався штаб російських ополченців, що билися під прапорами [[Кузьма Мінін|Мініна]] та [[Пожарський Дмитро Михайлович|Пожарського]]. В Стрітенському монастирі надали першу допомогу князю Д. &nbsp;М. &nbsp;Пожарському після важкого поранення, отриманого в бою на вулиці [[Вулиця Сретенка|Сретенці]] в березні [[1611]] року.
 
2 травня [[1613]] року в Стрітенському монастирі зустрічали новообраного царя [[Романов Михайло Федорович|Михайла Романова]] і його мати [[черниця Марфа|черницю Марфу]]. На чолі духовенства був митрополит Ростовський та Переяславський Кирило. Незабаром ігумен Стрітенського монастиря Єфрем був посланий царем «в польське сидіння» за батьком царя [[Філарет (Патріарх Московський)|митрополитом Філаретом]] та залишався з ним до повернення митрополита 1619 року і наречення його «Патріархом всієї Русі».<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biography/29064/Філарет Філарет Романов-Юр'єв]</ref>
Рядок 74:
У [[XVII століття|XVII]] столітті царська сім'я вносила в Стрітенський монастир щедрі внески. За царя Михайла Феодоровича Романові були зведені келійний та настоятельский корпус. Найбільшого розквіту Стрітенський монастир досяг до кінця XVII століття, за царя [[Федір Олексійович|Феодора Олексійовича]].
 
[[1679]] року на кошти царя Феодора Олексійовича було зведено новий собор в ім'я Стрітеня Володимирської ікони Божої Матері, яка збереглася до наших днів. Государ разом з царицею [[Грушецька Агафія Семенівна|Агафією Семенівною Грушецькою]] поставили в іконостас собору образи святих покровителів царської родини. На однаковій відстані від царських врат були розташовані ікони святого Феодора Стратилата та святої мучениці Агафії.<ref>http://chron.eduhmao.ru/img_6_8_0_4.html Ікона «Св. Федір Стратилат і вмч. Агафія»</ref> [[1706]] року до південної стіни храму був прибудований боковий вівтар на честь [[Іван Хреститель|Різдва Іоанна Предтечі]]. [[1707]] року собор був розписаний на замовлення стольника С. &nbsp;Ф. &nbsp;Грибоєдова, прямого предка відомого драматурга.<ref>[http://www.allaboutmoscow.ru/sretenskii2.html Стрітенський монастир]</ref> Фрески собору Стрітенського монастиря є унікальними &nbsp;— це останній шедевр давньоруського мистецтва в Москві.<ref name=autogenerated2>[http://ecology-mef.narod.ru/mos/sretenskiy.htm Монастирі Москви. Стрітенський монастир]</ref>
 
В [[1680]]-х роках була зведена надбрамна церква в ім'я [[Святий Миколай|святителя Миколи Чудотворця]] з дзвіницею.
Рядок 82:
В [[XVIII століття|XVIII столітті]] обитель стала приходити в занепад. В [[1737]] році частина будівель була знищена пожежею, а в 1764 році в результаті [[секуляризаційна реформа 1764 року|секуляризації церковних земель]] при імператриці [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерині II]] монастир був оголошений позаштатним (залишений на утриманні з його власних доходів), і в ньому заборонялося жити більш ніж 7 насельникам.<ref name=autogenerated1>[http://www.pravoslavie.ru/sm/31444.htm Иван Токмаков. Краткий исторический очерк московского Стрітенского мужского монастыря. Часть 2 / Православие. Ru]</ref>
 
В [[1761]] році в соборі Стрітенія Володимирської ікони був встановлений так зв. [[Шумаєвский Хрест]] &nbsp;— виготовлений ​​купцем та майстром Г. &nbsp;С. &nbsp;Шумаєвим. Величезна (висотою близько 8 метрів) різьблена композиція з [[Розп'яття]]м в центрі, ілюструє значення для всього світу спокутної жертви [[Ісус Христос|Ісуса Христа]].<ref name=autogenerated2/>
 
=== XIX століття ===
Рядок 99:
«Похідні записки російського офіцера» надають свідчення героїчної поведінки московських священиків в той час, в тому числі і насельників Стрітенського монастиря:
 
{{початок цитати}}«Священик Стрітенського монастиря, відомий зразковим життям своїм, не злякався жорстокостей цих країв. Вірний своєму государю та правилам совісті, у всіх молитвах своїх підносив він до престолу Бога ім'я помазаника Його. Бонапарт, дізнавшись про це, послав до нього грізний наказ: виключити це ім'я з церковних молитов та надалі згадувати в них Наполеона &nbsp;— імператора Франції та інших земель.
 
:  — Я присягав одному царю російському, і не хочу знати ніякого іншого, &nbsp;— з твердістю сказав пастир посланим, і продовжував з великим завзяттям молитися за здоров'я законного государя. Йому загрожують шибеницею на Стрітенському бульварі.
 
:  — Донесіть Наполеону, &nbsp;— відповів він виконавцям наказів його, &nbsp;— донесіть йому, що під рукою ката буду ще молитися про Олександра. Не страшна смерть того, хто вмирає за царя і віру.
 
До честі донощиків треба сказати, що вони знайшли відповідь цю геройською, гідною навіть французького народу, зобразили його таким ватажку своєму та залишили непохитного священика виконувати обов'язок його до самого втечі великих легіонів з Москви»{{кінець цитати|джерело = Лажечников І. «Походные записки русского офицера.»}}
Рядок 115:
 
=== [[XX століття]] ===
Після [[Жовтневий переворот 1917|революції]] Стрітенський монастир став одним з головних центрів православ'я в Москві. Тут часто служив Святіший [[Тихон (патріарх Московський)]]. Настоятелем обителі в 1920–19231920—1923 роки був сподвижник Патріарха Тихона священномученик [[Іларіон (Троїцький)]], видатний богослов та проповідник.
 
В [[1917 (Москва)|1917]] році почалося виселення ченців з монастиря та захоплення чернечих келій.
Рядок 133:
Наприкінці 1925 року обитель була остаточно закрита.
В [[1928]] &nbsp;— 1930 роках багато храмів та споруди монастиря були зруйновані.
 
Газета «Рабочая Москва» за 1 вересня 1928 року помістила фотографію обнесених плотом будов Стрітенського монастиря, забезпечивши її повідомленням: «Для розширення вуличного руху зноситься Стрітенський монастир». Була розібрана стародавня церква Стрітення Господнього, потім &nbsp;— храм святителя Миколая. Потім знесли Святі Врата з дзвіницею, настоятельский та братський корпуси та церкву св. Марії Єгипетської. У решти приміщеннях розмістилися гуртожитки офіцерів НКВС. На території колишнього монастиря відбувалися розстріли людей.
{{початок цитати}}«Тут, на Великій Луб'янці, віддали життя та постраждали за Христа тисячі та тисячі нових мучеників та сповідників Російських. І наша земля, на якій стоїть монастир, по якій ми ходимо, в буквальному сенсі просякнута кров'ю святих мучеників і є антимінсом, тим благословенним платом, на якому відбувається [[Літургія]] в храмі»
Рядок 142:
На місці монастирського кладовища в 50-х роках була побудована середня школа.
 
В [[1958]] &nbsp;— 1962 роки собор на честь Стрітення Володимирської ікони Божої Матері був відреставрований. Однак реставрація торкнулася тільки фасаду &nbsp;— внутрішній стан, у тому числі стан унікальних фресок, залишалося плачевним.
 
Із [[1960]]-х років до початку 1990-х в соборі знаходився Всесоюзний художній науково-реставраційний центр ім. Грабаря.
Рядок 154:
Відновленням чернечого життя в обителі керував духівник Псково-Печерського монастиря архімандрит [[Іоанн (Крестьянкін)]].
 
{{початок цитати}}"«Завжди &nbsp;— в дні радощів та випробувань &nbsp;— нас підтримувала молитва, благословення, гаряча підтримка, а іноді й суворе висловлення <!--стягнення взыскание -->отця Іоанна. Він передав для Стрітенського безліч своїх ікон, в тому числі й улюблену його ікону «Володимирську»„Володимирську“, і ікони, які дісталися йому від великих валаамских старців. Отець Іван благословив створення монастирського видавництва, семінарії, підсобного господарства. Взагалі, особливо в перші, найскладніші роки, батюшка буквально стежив за кожним кроком у відродженні обителі».{{кінець цитати|джерело = архімандрит [[Тихон (Шевкунов)]], намісник Стрітенського монастиря<ref>[http://www.pravoslavie.ru/sm/33022.htm Про батька Івана (Крестьянкін). Частина 2/Православ'я. Ru<!--Тема доданий ботом-->]</ref>}}
Монастир почав інтенсивно розвиватися і будуватися як за рахунок коштів благодійників, так і за рахунок створеного книжкового видавництва, яке незабаром стало одним з найбільших у Російській Православній Церкві. Підтримку у відновленні будівель монастиря та фресок Володимирського собору надавала держава. Урядом Москви монастирю було передано деякі будівлі які находяться на його історичній території, що послужило причиною для кількох конфліктних ситуацій.<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/387482.html Коментар Прес-служби Московської Патріархії у зв'язку з повідомленнями голови Всеросійського музичного товариства Олексія Жидкова про передачу приміщень, орендованих Товариством, Ср…<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
 
У [[1995 (Москва)|1995]] році указом Святійшого Патріарха Алексія II подвір'я було перетворено в Стрітенський ставропігіальний чоловічий монастир. Намісником монастиря став ігумен (з 1998 року &nbsp;— архімандрит) Тихон (Шевкунов).
 
[[9 квітня]] 1995 року Патріархом Алексієм II було зроблено освячення соборного храму великим чином, третім за його історію.
Рядок 164:
[[8 вересня]] 1995 року відзначалося 600-річчя Стрітення Володимирської ікони Божої Матері. Чудотворна ікона була принесена в обитель з [[Третьяковська галерея|Державної Третьяковської галереї]] та перебувала тут два дні. У хресному ході, незважаючи на проливний дощ, взяли участь понад 30 000 чоловік.<ref>[http://www.pravoslavie.ru/sm/5797.htm Петро Паламарчук. Стрітенський ставропігійний необщежітельний чоловічий монастир/Православ'я. Ru<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
 
Також у вересні 1995 року при вході до монастиря був встановлений поклінний хрест, освячений Патріархом Алексієм II &nbsp;— в пам'ять про невинних людей, [[Собор святих новомучеників та сповідників Російських|постраждалих]] за віру при радянській владі.
 
[[1997]] року монастир відзначив своє 600-річчя.
 
9 &nbsp;— 10 травня [[1999]] року в монастирському соборі відбулося [[Канонізація|прославляння]] священномученика [[Іларіон (Троїцький)|Іларіона, архієпископа Верейського]] ({{†}} [[1929]]). Мощі священномученика Іларіона були перенесені з Санкт-Петербурга та покладені у Володимирському соборі Стрітенського монастиря.
 
[[25 березня]] 2004 року з грецького монастиря Святителя Миколая на острові [[Андрос]] в монастир був переданий ковчег з мощами преподобної [[Марія Єгипетська|Марії Єгипетської]]. Святиню урочисто зустріло духовенство, братія та парафіяни обителі.<ref>[http://www.sedmitza.ru/text/1050038.html Церква Марії Єгипетської в Стрітенському монастирі: Церковно-Науковий Центр «Православна Енциклопедія»<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
Рядок 175:
[[Файл:OrthodoxCrossingCeremony.jpg|thumb|250px|Відспівування схиархімандрита Анастасія (Попова), відомого насельника монастиря]]
 
Монастир налічує більше 40 насельників; літургія в соборі відбувається щодня. Серед прихожан монастиря половина &nbsp;— молодше 40 років.<ref>[http://www.whoiswho.ru/politdnevnik/item/?id=2211 Щоденник &nbsp;— Російський біографічний інститут<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
 
При монастирі організовані катехізичні курси, які відвідуються людьми які недавно вступили в церковне життя.<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/250117.html Стрітенський ставропігійний чоловічий монастир/Організації/Патріархія.ru<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
Рядок 181:
Із [[1997]] року Стрітенський монастир неодноразово організовував збір благодійної допомоги жителям Чечні, духовенство обителі супроводжувало гуманітарну допомогу в [[Грозний]] та регіони, що постраждали від війни.<ref>[http://www.vidania.ru/booksretensky.html Історії монастирів. Стрітенський монастир в Москві<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
 
Влітку у [[2010]] році монастир брав участь у благодійній акції РуськоїРосійської Православної Церкви по збору коштів для постраждалих від [[Природні пожежі в Росії (2010)|лісових пожеж]], а також сприяв її інформаційного висвітлення.<ref>[http://www.pravoslavie.ru/news/38527.htm Патріарше звернення у зв'язку зі стихійними лихами &nbsp;— посухою та масовими лісовими пожежами в Росії/Православ'я. Ru<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
 
На початку [[2000-ні|2000-х]] років тут працював центр «Подолання», що займається медичною, духовною та соціальною реабілітацією наркозалежних дітей та підлітків.<ref>[http://www.pravoslavie.ru/sobytia/narckonf/opytpreodolenia.htm Досвід роботи центру «Подолання»<!--Тема доданий ботом-->]</ref><ref>http://orthodox.etel.ru/2000/25/pomosh.htm</ref>
Рядок 187:
Монастир часто відвідують російські та зарубіжні церковні ієрархи.<ref>http://www.pravoslavie.ru/sm/29581.htm http://www.pravoslavie.ru/sm/29137.htm</ref><ref name="Лавр">[http://www.pravoslavie.ru/sm/5809.htm Митрополит Лавр очолив богослужіння в Стрітенському монастирі/Православ'я. Ru<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
 
В [[2006]] &nbsp;— 2007 роках Стрітенський монастир відіграв велику роль у відновленні канонічного спілкування (возз'єднання) [[Російська православна церква|РуськоїРосійської Православноїправославної Церквицеркви]] і [[Російська православна церква закордоном|РуськоїРосійської Православноїправославної Церквицеркви Закордономзакордоном]]. У монастирі зупинялися багато представників [[Російська православна церква закордоном|Російської православної церкви закордоном]].<ref>[http://pravoslavie.ru/guest/4746.htm Ми знову будемо разом. Бесіди зі священнослужителями Російської Православної Церкви Закордоном напередодні підписання «Акту про канонічне спілкування» по завершенні цілонічного пильнування в…<!--Тема доданий ботом-->]</ref><ref>[http://www.pravoslavie.ru/sm/5807.htm Напередодні возз'єднання/Православ'я. Ru<!--Тема доданий ботом-->]</ref> Спеціально створений інформаційний сайт «Да единомыслием исповемы» що публікував новини, документи та матеріали дискусії про возз'єднання Церкви.<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/99612.html Почав роботу сайт на підтримку діалогу між РПЦ і РПЦЗ/Новини/Патріархія.ru<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
 
[[17 травня]] 2007 року, в день підписання [[акт про канонічне спілкування|Акту про канонічне спілкування]], в Стрітенському монастирі було скоєно друге спільне богослужіння російських та зарубіжних ієрархів, в якому брав участь Митрополит Нью-Йоркський та Східно-Американський [[Лавр (Шкурла)|Лавр]]. Після всеношної відбувся вечір братнього спілкування кліриків та прихожан розділеної Церкви яка була перше поділена.<ref>[http://www.pravoslavie.ru/sm/5786.htm Олександр Парменов. Вечеря любові в Стрітенському монастирі/Православ'я. Ru<!--Тема додана ботом-->]</ref>
Рядок 205:
П'ятиглавий соборний храм монастиря (єдиний вцілілий в XX столітті) побудований в 1679 році на кошти царя [[Федір Олексійович|Феодора Олексійовича]].
 
Стиль собору &nbsp;— московсько-ярославський, з характерними рисами церковного зодчества епохи [[Нікон (московський патріарх)|патріарха Никона]]. храм має квадратну форму, [[нава (архітектура)|триневний]], з тричастинною [[абсида|апсидою]], двостовповою. Зовні верхня частина кожної стіни храму прикрашена трьома арками, в просвітах центральних арок &nbsp;— великі ікони. Собор увінчаний п'ятьма куполами, [[Барабан (архітектура)|барабан]] центрального купола світловий, інші мають декоративні «вікна».
 
До храму примикають два бокових вівтаря та галерея з дзвіницею. Південний боковий вівтар [[Іван Хреститель|Різдва Іоанна Предтечі]] влаштований 1706 року; північний вівтар [[Марія Єгипетська|преподобної Марії Єгипетської]] влаштований в [[2000]] і освячений в 2008 році.
 
У 1707 році собор був розписаний подільськими та ярославськими майстрами на замовлення царського стольника С. &nbsp;Ф. &nbsp;Грибоєдова.<ref>[http://www.pravoslavie.ru/guest/4685.htm Максим Паршин. Фотовиставка «Фрески собору Стрітенського монастиря». Інтерв'ю зі Світланою Миколаївною Ліпатова, науковим співробітником музею імені Андрія Рубльова, автором та Курата…<!--Тема доданий ботом-->]</ref> Фрески собору Стрітенського монастиря є унікальними з двох причин: це останній шедевр давньоруського стінописного мистецтва в Москві<ref>[http://ecology-mef.narod.ru/mos/sretenskiy.htm Монастирі Москви. Стрітенський монастир<!--Тема доданий ботом-->]</ref>; в той же час розписи собору відрізняються від інших пам'яток свого часу строгим «монастирським» характером. Художники відмовилися від численності сюжетів та деталей на користь лаконічності та більшого розміру зображень.
 
У центральному куполі знаходиться зображення Христа [[Спас Вседержитель|Пантократора]], в простінках барабанів &nbsp;— чотири архангела. Верхній ярус собору цілком відданий подіям земного життя Спасителя, чудесам, [[Євангеліє|євангельських]] притч; в наступному ярусі зображені сцени [[Страсті Христові|Страстей Господніх]]. На стовпах, написані [[мученик]]и, в арках &nbsp;— [[апостол]]и із знаряддями своєї мученицької смерті, в простінках між вікнами &nbsp;— [[преподобний (лик святості)|преподобні]] в ріст. У нижньому ярусі розташовувався цикл, присвячений Володимирській іконі Божої Матері, але від первинних фресок збереглося лише кілька фрагментів.
 
В [[1920-ті]] роки у соборі було влаштовано гуртожиток працівників [[Народний комісаріат внутрішніх справ|народного комісаріату внутрішніх справ]]. Храм був розділений на кілька поверхів, встановлені печі. Температурний режим не дотримувався, крім того, більшовики, зриваючи хрести, пошкодили обшивку купола, що призвело до протікання. Фрески сильно постраждали та могли б загинути зовсім, але завдяки тому, що стіни собору були пофарбовані та обклеєні шпалерами, збереглися.<ref>[http://pravoslavie.ru/guest/4685.htm Максим Паршин. Фотовиставка «Фрески собору Стрітенського монастиря». Інтерв'ю зі Світланою Миколаївною Ліпатова, науковим співробітником музею імені Андрія Рубльова, автором та Курата…<!--Тема доданий ботом-->]</ref> В [[1960-ті|1960-х]] роках, після виселення мешканців, шпалери й фарба були зняті, живопис укріплений яєчною емульсією. Повна реставрація фресок проведена у 2005 році.
 
Сучасний [[іконостас]] собору &nbsp;— п'ятиярусний (містить місцевий, Деісісний, святковий, пророчий та праотцевий ряди), тябловий &nbsp;— виконаний в стилі XV–XVIXV—XVI століть. Створений у 1995 році, до 600-річчя перенесення Володимирській ікони Божої Матері з Володимир (місто) в Москву.<ref>[http://www.pravoslavie.ru/sm/44736.htm Олексій Котов. Архітектурні роботи в Стрітенському монастирі (1995–19981995—1998, 2004–20052004—2005 роки)/Православ'я. Ru<!--Тема доданий ботом-->]</ref>
 
У нижньому поверсі собору влаштована [[крипта]] з боковим вівтарем [[Воскресіння Христа|Воскресіння Христового]] (за образом [[храм Гробу Господнього|храму Гробу Господнього]] в Єрусалимі освячений у 2008 році), в якому знаходиться точна копія [[Туринська Плащаниця|Туринської плащаниці]]. Оздоблення крипти (мозаїка з древньою символікою, білий мармур) нагадує про древнехристианскі [[Ранньохристиянські катакомби|катакомбні храми]].
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Стрітенський_монастир_(Москва)