Норманська теорія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 26:
Першими істориками-норманістами вважають [[Ґоттліб-Зіґфрід Баєр|Готліба Зіґфріда Баєра]] та [[Ґерхард Фрідріх Міллер|Ґерґарда Фрідріха Міллера]]. Будучи академіком [[Російська академія наук|Петербурзької Академії наук]] в 1736 р., [[Ґоттліб-Зіґфрід Баєр|Баєр]] написав своє дослідження «Сочинение о Варягах», в якому вперше обґрунтував концепцію скандинавського походження князівської верхівки Русі<ref>{{Cite book|title=Сочиненіе о Варягахь|last=Баэр|first=Сигефр|year=1767|publisher=Императорская академия наук|location=Санкт-Петербург|pages=35-58|language=російська|isbn=}}</ref>, залучивши відомі нам іноземні джерела — [[Бертинські аннали]], трактат [[Костянтин VII Багрянородний|Констянтина Багрянородного]], та працю [[Сноррі Стурлусон|Сноррі Струлусона]] «[[Коло Земне]]»<ref>{{Cite book|title=Исландские викингские саги о севереной Руси|last=Глазырина|first=Галина|year=1996|publisher=Ладомир|location=Москва|pages=23|language=російська|isbn=}}</ref>.
Однак справді значний резонанс викликала дисертація [[Ґерґард Фрідіх Міллер|Міллера]], заснована на висновках [[Ґоттліб-Зіґфрід Баєр|Баєра]]. [[6 вересня]] [[1749 рік|1749 р.]] в [[Російська академія наук|імператорській академії наук]] він виголошував доповідь на тему «Origines gentis et nominis Russorum», проте доповідь свою вчений так і не завершив, на знак протесту російські члени академії наук обурено зашуміли. Про це доповіли тодішньому президентові Академії наук, майбутньому [[Гетьманщина|гетьману України]], [[Кирило Розумовський|Розумовському]] та імператриці [[Єлизавета Петрівна|Єлизаветі]]. Справу дослідження дисертації доручили спеціальній комісії, яку очолив відомий
Обговорення дисертації зайняло 29 засідань і продовжувалось з 29 жовтня 1749 р. по 8 березня 1750 р. Як стверджує [[Клейн Лев Самуїлович|Л. Клейн]], це перша суперечка норманістів та антинорманістів<ref>{{Cite book|title=Спор о варягах|last=Клейн|first=Лев|year=2009|publisher=Евразия|location=Москва|pages=16|language=російська|isbn=}}</ref>.
Рядок 35:
Ці дискусії лежали виключно в площині патріотичній і мало носили науковий характер, оскільки оперуванню науковими фактами заважали емоції, часто у своїй полеміці вчені опускались до особистих образ.
[[Ломоносов Михайло Васильович|Ломоносов]], посилаючись на звістки [[Повість врем'яних літ|Повісті минулих літ,]] де згадується, що мова слов'янська і руська одна й
В [[XIX століття|ХІХ ст.]] історія все більше отримує політичного забарвлення. Тому норманське питання варто розглядати тут в контексті політичної ситуації. Після переможної [[Франко-російська війна (1812)|війни над Наполеоном]] патріотичні почуття [[Росіяни|росіян]] загострюються, саме в цей час починається відродження антинорманізму. Ця течія існує в декількох напрямках. Перший її напрям зароджується як [[Шовінізм|шовіністична]] думка про те, що над російським народом ніхто не міг домінувати, лише росіяни покликані домінувати над іншими.
Рядок 41:
Інша теза виникає в ліберально-демократичному середовищі, як реакція на німецький ультрапатріотизм, який принижував національну гідність [[Росіяни|росіян]]. Основними апологетами антинорманізму в цей період були [[Костомаров Микола Іванович|Костомаров]] та [[Гедеонов Степан Олександрович|Гедеонов]]<ref>{{Cite book|title=Спор о варягах|last=Клейн|first=Лев|year=2009|publisher=Евразия|location=Москва|pages=25|language=російська|isbn=}}</ref>.
Вельми цікавою є дискусія між [[Костомаров Микола Іванович|М. Костомаровим]] та [[Погодін Михайло Петрович|М. Погодіним]], яку [[Клейн Лев Самуїлович|Л. Клейн]] називає другою великою сутичкою норманістів з антинорманістами. [[Костомаров Микола Іванович|М. Костомаров]] переконаний
[[Файл:Kostomarov1.jpg|120px|thumb|right|Микола Костомаров ]]
Висновки [[Погодін Михайло Петрович|Погодіна]] були вже на якісно новому рівні історичного дослідження. Автор використовував не лише [[Повість врем'яних літ|Повість минулих літ]], а й арабські твори, візантійські хроніки тощо. В 1881 р. на з'їзді в [[Тбілісі|Тифлісі]] [[Костомаров Микола Іванович|Костомаров]] публічно відмовився від своєї гіпотези<ref>{{Cite book|title=Спор о варягах|last=Клейн|first=Лев|year=2009|publisher=Евразия|location=Москва|pages=26-33|language=російська|isbn=}}</ref>.
Таким чином, перші століття цієї боротьби мали виключно політичний характер, а історичні факти притягались до бажаної концепції.
=== Норманізм та антинорманізм в Російській імперії на зламі ХІХ — ХХ ст. ===
Кінець [[XIX століття|XIX ст.]] характеризується потужним розвитком історичної науки, дослідження [[Історія Середніх віків|середньовічної історії]] відбувалось в різних напрямках. Значний внесок для популяризації східноєвропейської історії на міжнародній арені зроблений данським професором [[Томсен Вільгельм|Вільгельмом Томсеном]]. В 1876 р. він виступав в [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]] з лекціями про ранню руську державу. Згодом ці лекції були опубліковані та перекладені [[Німецька мова|німецькою]], [[Шведська мова|шведською]] і [[Російська мова|російською]] мовами. В. Томсен не ввів нічого принципово нового, однак зібрав і систематизував найкращі здобутки своїх попередників і остаточно довів, що літописні [[варяги]] скандинавського походження<ref>{{Cite book|title=Спор о варягах|last=Клейн|first=Лев|year=2009|publisher=Евразия|location=Москва|pages=36|language=російська|isbn=}}</ref>.
| |||