Сокальський район: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 84:
== Історія ==
[[Файл:Варяж. Костел Святого Марка.jpg|thumb|right|Село [[Варяж]]. [[Костьол Святого Марка]]]]
Сокальський район об'єднує разом із сучасними суб'єктами історичне минуле та суспільна культурна спадщина. У Х—XIV ст. Сокальщина входила до складу Волинського та Галицько-Волинського нязівств. Пізніше територія району перебувала (до [[1772]] р. і в [[1918]]–[[1939]] рр.) у межах польської держави, а також Австро-Угорщини ([[1772]]–[[1918]] рр.) — [[Сокальський повіт]].
 
Невеличка частина Сокальщини (7 сіл на сході району — Бодячів, Залижня (історично Ляшки), Княже, Матів, Смиків, Фусів, Шпиколоси) - — історично частина Волині. Вона входила до складу Російської імперії ([[Волинська губернія]], [[Володимир-Волинський повіт]], [[Князька волость|Князька]], а згодом [[Підберезська волость]], після 1940  р. - — Горохівського району Волинської області). Населені пункти Бодячівської, Залижнянської, Князівської, Фусівської, Шпиколосівської сільських рад 19 січня 1961 року зі складу Горохівського району Волинської області були передані до складу Сокальського району Львівської області.
 
Село Пісочне входило до складу Довгобичівської гміни Грубешівського повіту Люблінської, а згодом Холмської губернії Російської імперії та УНР. До цієї ж гміни належало колишнє село Павловичі, на місці якого розташована однойменна прикордонна застава (офіційно є частиною села [[Нісмичі]] за річкою Варяжанка, що буловходило вже частиноюдо Австро-Угорщини). Село увійшо до складу району 1939 р., відійшло до Польщі 1945 р. і знову увійшло до складу України 1951  р.
 
Ці історичні події наклали свій відбиток на характері архітектури, мистецтва, традицій та в значній мірі на менталітет населення, що проживає у басейні Західного Бугу. У дорадянський час для території Сокальського району, як, зрештою, і для усього [[Побужжя]], була типовою етнічна строкатість населення, що вплинуло на формування специфічного полікультурного середовища. Серед традиційних українських пам'яток на Сокальщині трапляються у великій кількості пам'ятки польської культури, дещо менше єврейські та німецькі.
 
Сокальський район утворено 1017 січня [[1940]] року з [[Сокаль|м. Сокаль]], [[Гміна Тартакув Място|ґміни Тартакув Място]] і правобережної частини [[Гміна Скоморохи|ґміни Скоморохи]].
 
25 травня 2014 року відбулися &nbsp;[[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Сокальського району було створено 112 виборчих дільниць. Явка на виборах складала -&nbsp;— 80,65&nbsp;% (проголосували 57 522 із 71 320 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] -&nbsp;— 65,71&nbsp;% (37 798 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]] -&nbsp;— 15,68&nbsp;% (9 018 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]] -&nbsp;— 7,42&nbsp;% (4 270 виборців), [[Анатолій Гриценко]] -&nbsp;— 5,24&nbsp;% (3 017 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів -&nbsp;— 0,65&nbsp;%.<ref>{{Cite web|title = Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|url = http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|website = www.cvk.gov.ua|accessdate = 2016-02-04|first = ТОВ НВП|last = ПроКом}}</ref>
{{Колишні населені пункти Сокальського району}}