Лагоріо Лев Феліксович: відмінності між версіями

нема опису редагування
Немає опису редагування
Немає опису редагування
|автограф = <!-- підпис художника -->
|сайт = <!-- офіційний сайт або сайт, що містить найповнішу інформацію про нього-->
}}
}}'''Лагоріо Лев Феліксович''' ({{ДН|9|12|1826}}&nbsp;— {{ДС|17|11|1905}})&nbsp;— * [[1905]]&nbsp;— відомий художник-[[Марина (жанр)|мариніст]]. Перший учень [[Айвазовський Іван Костянтинович|Айвазовського]], його підмайстер, представник [[Кімерійська школа живопису|кіммерійської школі живопису]].
 
== Біографія ==
Лев Феліксович народився у [[Феодосія | Феодосії]] в родині неаполітанського віце-консула. Рано виявивши здібності і потяг до малювання, Лев Лагоріо в 1839–18401839—1840&nbsp;рр. потрапив до майстерні [[Айвазовський Іван Костянтинович| І.&nbsp;К.&nbsp;Айвазовського]] (1817–19001817—1900).
 
У 1843 р А.&nbsp;І.&nbsp;Казначеєв, [[Таврія |таврійський]] [[губернатор]] привіз художника-початківця до [[Петербург]]у, де Лагоріо поступив до петербурзької Академії мистецтв у [[пейзаж]]ний клас до М.&nbsp;Н.&nbsp;Воробйова. Одночасно Лагоріо вправлявся у А.&nbsp;І.&nbsp;Зауервейда, а пізніше у Б.&nbsp;П.&nbsp;Віллевальде. Юнака особливо захоплювало зображення моря. З метою вдосконалення майстерності [[мариніст]]а в 1845 р Лагоріо здійснив подорож на військовому [[фрегат]]і «Грозящий», а рік по тому на власному човні плавав по [[Фінська затока |Фінській затоці]].
З 1853 по 1860&nbsp;р. Лагоріо перебував за кордоном в пенсіонерській поїздці, звідки привіз близько 30 картин. «За особенное искусство и познания в художествах» и за картины «Фонтан Аннибала в Рокка-ди-Папа близ Рима», «Вид Капо-ди-Монте в Сорренто», «Вид Понтийских болот», минаючи звання [[академік]]а, Лагоріо отримав звання [[профессор]]а пейзажного живопису.
 
Багато російських пейзажистів, що знаходилися в Італії в середині XIX&nbsp;ст., часто наслідували творчості Сильвестра Щедрина (1791–18301791—1830), працюючи в тих місцях і часто з тих же точок, що і попередник, оскільки саме такі види добре сприймалися в стінах Академії мистецтв. На відміну від них, Лагоріо завжди намагався знайти образ [[Італія |Італії]], що не нагадує відомі до того часу картини Щедрина. Саме тому у нього переважають види затишних куточків природи, садки, дикі скелі, каплиці, крихітні водойми серед високих і гнітючих своєю міццю гір. Навіть якщо художник зображував відомі місця Італії або ж будинки місцевих жителів, він намагався показати їх з несподіваних сторін, намагаючись надати пейзажу цікавість і новизну. Цим і цікава картина «Околиці [[Неаполь |Неаполя]] з видом на [[Везувій]]» (1860).
 
В італійських видах проявився той особливий неповторний почерк Лагоріо, якому він буде слідувати потім майже все життя. Для художника не було другорядних, нічого не значущих деталей, які інші художники могли опустити. У Лагоріо все написано точно до найдрібніших деталей. На деревах, особливо улюблених художником [[пінія]]х, виписано дрібні листочки. Кам'яну кладку показано детально до вибоїн. Берегові стрімчаки завжди «фотографічні» аж до розломів. А неаполітанські будинки на картині «Околиці Неаполя з видом на Везувій» занадто впізнавані, тоді як насправді їх навряд чи настільки чітко видно з гори.
 
Глибоке визнання художника Академією мистецтв зробило його популярним в колах столичної знаті. В 1861–18631861—1863&nbsp;рр. він відправився на Кавказ у свиті великого князя Михайла Миколайовича. За участь у військових діях проти горців Лагоріо був нагороджений орденом св. Анни III ступеня з мечами.
 
Для живопису Лагоріо 1860-х років характерний інтерес до яскравих ефектів сонячного освітлення, що продовжувало традиції пізнього [[романтизм]]у. Лише на початку 1870-х років настав перелом: художника перестають захоплювати зовні ефектні, сонячні пейзажі, зате з'являються «мужні» теми бурі або аварії корабля на морі або ж барвисто монотонні, але витончені місячні ночі. Змінюється і палітра: фарби стають холоднуватими, за що критики називають їх «вицвілими», але тепер у відсутності помітності художник знаходить більше природності, ніж в ефектах яскравого освітлення. Навіть кавказькі види Лагоріо тепер воліє показувати при неяскравому сонячному світлі, що втрачається у серпанку.
З 1870-х років однією з найчастіших у творчості Лагоріо стає тема [[Крим]]у. В [[Судак]]у він мав майстерню, куди щоліта виїжджав на етюди. Для російських художників останньої третини XIX&nbsp;ст. Крим став [[Мекка |Меккою]], замінивши собою колись жадану, але далеку Італію, куди посилали пенсіонерами тільки найкращих учнів Академії мистецтв. Причому якщо побувати за кордоном за казенний рахунок могли тільки найздібніші майстри, які закінчили Академію як класні художники першого ступеня, то до Криму на етюди їздили незалежно від рівня майстерності. Однак дуже небагатьом художникам вдалося передати неповторний кримський дух.
 
Як і багато російських художників, брав участь як кореспондент в російсько-турецькій війні 1877–18781877—1878&nbsp;рр. Свої враження висловив в полотнах, які закарбували епізоди цієї трагіко-драматичної для будь-якого художника події.
 
Багато картин художника дійшли до нас без авторських назв. Між тим кримські пейзажі Лагоріо завжди конкретні: вони зображують добре знайомі пам'ятки, а відсутність назв зайвий раз підкреслює їх популярність: митець не вважав за необхідне спеціально вказувати місце&nbsp;— глядачі і так повинні були його знати.
Не менш поетична картина «Вид [[Лахті]]». Сріблясті умиротворені води затоки, зчеплені вітрильники, що стоять на рейді, блискуча тоненька сонячна смужка на горизонті, щільно затягнуте хмарами небо&nbsp;— всі ці нехитрі і типові деталі північної природи майстерно об'єднані художником в єдиний ансамбль, що створює піднесений настрій, що пестить душу.
 
Однією з головних тем як акварелей, так і станкових картин художника залишався Крим. Лагоріо чуйно реагував на будівництво особняків і появу нових популярних місць півострова. Так, у двох акварелях, відтворених на відкритих листах, Лагоріо зобразив знамените [[Ластівчине гніздо]]. На листівці «Ластівчине гніздо в Криму біля [[Ай-Тодор]]а» (1901) показано напіврозвалену будову, тому що до початку ХХ ст. дерев'яна дача, побудована на прямовисній скелі для генерала, важко пораненого в російсько-турецькій війні 1877–18781877—1878&nbsp;рр., прийшла в запустіння. У 1902–19031902—1903&nbsp;рр. дача, по всій видимості, в третій раз поміняла власника. Новою господинею Ластівчиного гнізда стала москвичка Рахманова. В цей час дача оновлюється: стає невинно білою з червоним дахом, що і показано на акварелі Лагоріо. Художник, безсумнівно, вважав своїм обов'язком закарбувати цю перлину кримського узбережжя. Адже із спорудою будиночка на прямовисній скелі Крим остаточно ставав мрією, російським повторенням далекої, але бажаної багатьма російськими художниками Італії. Дійсно, саме в [[Сорренто]] Лагоріо бачив знаменитий будинок [[Торквато Тассо]], побудований на прямовисній скелі. А тепер і в Криму була подібна споруда.
 
В останні п'ять років життя Лагоріо більше працював аквареллю, ніж олією: давався взнаки вік. Звикнувши одного разу до ретельної і довгої роботи над картинами, він все рідше звертався до «довгої» олії, воліючи «швидку» акварель тому, що йому хотілося закарбувати все нові і нові морські мотиви. Тим більш несподіваною здається картина Лагоріо «Новий світ» (1903), показана на XI виставці Товариства петербурзьких художників. Картина стала одним з останніх шедеврів художника. Величні гори, оповиті прозорою повітряної пеленою, підносяться над штильною блакиттю моря, створюють ефект справжнього царства дикої, чи не підкореної людиною природи і одночасно затишного будинку для людини. Невипадково генуезці називали цю місцевість «Парадиз» («Рай»). На початку ХХ ст. селище отримало назву [[Новий Світ]].
== Див. також ==
 
{{Портал|Мистецтво|Біографії|Живопис}}
{{Commonscat|Lev Lagorio}}
* [[Культура Криму]]
* [[Кімерійська школа живопису]]
 
== Література ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=52857 Гайдук Т. &nbsp;В. &nbsp;Лагоріо Лев Феліксович] // [[Енциклопедія Сучасної України]]
* Тарасенко Н.&nbsp;Ф.&nbsp;Феодосия.&nbsp;— Симферополь: Таврия, 1978.&nbsp;— 112 с.
 
* [http://krymology.info/index.php/%D0%9B%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BE,_%D0%9B%D0%B5%D0%B2_%D0%A4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Лагоріо, Лев Феліксович]
* [http://www.artsait.ru/art/l/lagorio/main.htm Біографія на сайті «Російський живопис»]
* [https://ftp.coollib.net/b.usr/Nikolay_Mihaylovich_Suhomozskiy_Publichnyie_lyudi_tom_3_.pdf Лагоріо Лев Феліксович // Публічні люди. Короткий біо-бібліографічний довідник (XVII&nbsp;— перша половина XX &nbsp;ст.) Том 3 (Л&nbsp;— П)]
 
{{Кімерійська школа живопису}}