Русини: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{otheruses|Русин (значення)}}
[[Файл:Польська карта народо-населення Центральної Європи 1927 року..jpg|міні|250пкс|Фрагмент етнолінгвістичної мапи [[Східна Європа|Східної Європи]] з [[Друга Річ Посполита|польського]] атласу [[1927]] року. ''«Rusini»'' подана як єдина назва для [[українці]]в.]]
'''Руси́ни''' — назва [[українці]]в до XVIII століття<ref name="ЕІУ">Ісаєвич Я. Д. Русини // ''Енциклопедія історії України'' 2012:9:372</ref>; на західноукраїнських землях — до початку ХХ століття<ref name="ЕІУ"/>. Донині збереглася на [[Закарпаття|Закарпатті]] і серед емігрантів-закарпатців у [[США]]<ref name="ЕІУ"/>. Первісно слово «русин» вживалося тільки в однині як похідне від форми множини «[[русь]]»<ref name="ЕІУ"/>. Як самоназва «русини» виникло у пізньому середньовіччі на теренах сучасних [[Україна|Україні]] та [[Білорусь|Білорусі]]; протиставлялося московській самоназві «[[росіяни|русский]]»<ref name="ЕІУ"/>. У [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] XVI—XVIII століття назви «русини», «[[рутени]]» ({{lang-la|Rutheni}}) вживавалися на позначення [[українці]]в та [[білоруси|білорусів]] разом (для протиставлення їх «[[росіяни|москві]]», «[[росіяни|москвинам]]»)<ref name="ЕІУ"/>, або тільки щодо українців (для відрізнення їх від «[[литвини|литвинів]]» — русинів із [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]])<ref name="ЕІУ"/>. Поряд із книжним варіантом «русини» співіснувала розмовна форма «[[руснаки]]», яка найдовше зберігалася на Закарпатті та Лемківщині<ref name="ЕІУ"/>. У [[Габсбурзька монархія|Габсбурзькій монархії]] «русини» ({{lang-de|Ruthenen}}) було офіційною назвою всіх її українських підданих<ref name="ЕІУ"/>. Із розвитком української національної свідомості самоназви «русини» на [[Західна Україна|Заході]] і «[[малороси]]» чи «[[руські]]» на [[Східна Україна|Сході]] України були витіснені самоназвою «[[українці]]»<ref name="ЕІУ"/>. У [[міжвоєнний період|міжвоєнній]] [[Галичина|Галичині]] польська влада намагался зберегти назву «русини», щоб заперечити український характер корінного населення<ref name="ЕІУ"/>. Українська інтелігенція [[Пряшівщина|Пряшівщини]] тепер вживає визначення «русини-українці» для підкреслення належності закарпатської гілки до всього українського народу<ref name="ЕІУ"/>. Натомість ідеологи [[русинський рух|русинської окремішності]] поширюють словосполучення «русини і українці» та впроваджують вигаданий ними етнонім «[[карпаторусини]]», щоб зобразити русинів (карпато-русинів) окремим народом<ref name="ЕІУ"/>.
 
== Значення ==