Мейнфрейм: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 18:
Ще один аргумент проти мейнфреймів полягав в тому, що в них не дотримується основний принцип відкритих систем, а саме — сумісність з іншими платформами. Керівництво компанії IBM, основного виробника [[Апаратне забезпечення|апаратного]] і [[Програмне забезпечення|програмного забезпечення]] мейнфреймів, сприйнаяло критику конструктивно і виробило кардинально нову стратегію відносно цієї платформи з метою різко підвищити продуктивність понизити вартість володіння, а також добитися високої надійності і доступності систем.
 
Досягненню цих планів сприяли важливі зміни в технологічній сфері: на зміну [[Біполярний транзистор|біполярній]] технології виготовлення [[Процесор|процесорів]] для мейнфреймів прийшла технологія КМОН. Перехід на нову елементну базу дозволив значно понизити рівень енергоспоживання мейнфреймів і спростити вимоги до системи електроживлення і охолодження (водяне охолодження було замінено повітряним). Мейнфрейми на базі КМОН-мікросхем швидко набрали продуктивність і втрачали габарити. Найкардинальнішою ж подією став перехід на [[64-розрядна архітектура|64-розрядну архітектуру]] [[zArchitectureIBM Z]]. Сучасні мейнфрейми перестали бути закритою платформою: вони здатні підтримувати на одній машині сотні серверів з різними [[ОС]], в тому числі [[Linux]].
 
Згідно з одним із прогнозів [[Gartner|Gartner Group]], останній мейнфрейм передбачалося усунути в 1993 році. Термін цього прогнозу давно закінчився, а ринок мейнфреймів залишається стабільним, і їх продажі щорічно ростуть.