Ніасці: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення |
одяг, їжа |
||
Рядок 18:
За релігією ніасці — переважно [[християни]], більшість — [[Лютеранство|лютерани]].
== Господарство ==
Основу господарства становить ручне землеробство. Вирощують суходільний рис, кукурудзу, бульби, коренеплоди, банани, фруктові дерева. У XX ст. почали також культивувати поливний рис. Основною технічною культурою є [[кокосова пальма]]; [[копра|копру]] експортують.
Місцеве тваринництво спеціалізується на розведенні свиней. Рибальство і мисливство відіграють допоміжну роль. Розвинені ковальство, ювелірне ремесло, гончарство, виготовлення тапи (тканина із [[луб]]у), ткацтво, плетення, різьблення по дереву та каменю.
== Побут ==
Ніаські поселення мають лінійне планування. Вони можуть налічувати до 100 хат, поставлених у два ряди з вимощеним каменем майданчиком між ними. У минулому село оточували кам'яною стіною.
Хати мають каркасно-стовпову конструкцію, їх ставлять на палях висотою до 2 метрів. Дах може сягати висоти 10 метрів, його криють дранкою з черешків [[сагова пальма|сагової пальми]]. У плані жило в південних та центральних районах острова прямокутне, на півночі — овальне або кругле.
Все більше поширюється наземне житло загальноіндонезійського типу.
Традиційний одяг ніасці виготовляють із тапи. Чоловіки носять ''каїн'' (шматок полотна, який вдягають у вигляді спідниці), пов'язку на стегнах (традиційний мисливський і святковий одяг), куртку. Жінки вдягають ''каїн'' і ''баджу''. Сучасний одяг не відрізняється від одягу решти народів Індонезії.
Основу раціону становить варений рис з приправами, овочі, фрукти. Поширене жування [[Бетель|бетелю]].
== Примітки ==
| |||