МИР (ЕОМ): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок)
Рядок 5:
 
==МИР-1==
[[Система числення]] десяткова (двійково-десяткова). Числа могли бути представлені як цілі десяткові зі знаком, з десятковим порядком та з [[плаваючаЧисло комаз рухомою комою|плаваючоюрухомою комою]], тобто в стандартному форматі більшості алгоритмічних мов. Дії могли виконуватися з числами довільної розрядності та довільного діапазону, обмеженого лише обсягом пам'яті в 4096 символів. Час на виконання операції додавання — 50 мкс. Середня швидкодія — близько 1–2 тисяч оп/с. Машина мала в комплекті електрифіковану [[Друкарська машинка|друкарську машинку]] для вводу та виводу інформації зі швидкістю 7 знаків на секунду. Управління машиною було організовано за [[мікропрограма|мікропрограмним]] принципом.
 
Мікропрограмування дозволило істотно підняти семантичний рівень машинної мови та довести її до рівня мов програмування високого рівня. Фактично за мікропрограмами виконувалась більшість арифметичних дій, обчислення [[Елементарні функції|елементарних функцій]], виконувалася попередня трансляція та інтерпретація вхідної програми. Мікрокоманди машини «МИР-1» 120-розрядні та записані на змінних мікропрограмних матрицях. Це дозволяло довільним чином змінювати характер застосування машини, склад арифметичних та логічних операцій, які вона може виконувати.
Рядок 17:
Алфавіт вхідної мови ЕОМ «МИР-1» складали великі кириличні та латинські літери, знаки операцій (+, -, ×, /, інтеграл, =, <, >, квадратний корінь, сума, добуток), знаки виділення цілої й дробової частини числа, цифри, покажчик порядку числа, розділові знаки (дужки, крапка з комою, коми й т.&nbsp;д.). При введенні інформації в машину можна було користуватися стандартними позначеннями елементарних функцій (тригонометричних, зворотних тригонометричних, гіперболічних, логарифму та ін.).
 
Ключові слова наросійською російській мовімовою «РАЗРЯДНОСТЬ», «ВЫЧИСЛИТЬ», «ЗАМЕНИТЬ», «ЕСЛИ», «ТО», «ИНАЧЕ», «ГРАФИК», «МАССИВ», «ЗАГОЛОВОК ТАБЛИЦЫ» та інші використовувалися для опису обчислювального алгоритму й визначення форми вихідної інформації: вивести результат в рядок, у форматі багатопозиційної таблиці, графіка й таке інше. Десяткові числа вводилися в машину в довільному написанні, наприклад, 374,3; 5×10-7; 3 та ін. Розрядність, з якої будутьякою вироблятисяздійснюватимуться обчислення, вказувалася при формулюванні задачі. Передбачалась можливість роботи з цілими числами й масивами.
 
Існувала можливість редагування та налагодження раніше уведеної й працюючої програми. Режим «ЗАМЕНЯТЬ» дозволяв одну розрядність обчислень змінити на ішну, один виділений оператор&nbsp;— іншим, додавати оператори в програму, змінювати при деяких умовах опису основної програми тощо.