Гас: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Посилання: оформлення
Рядок 39:
Хоча «вугільна олія» була добре відома промисловим хімікам, принаймні, вже у 1700-х роках як побічний продукт отримання вугільного газу і [[Кам'яновугільна смола|кам'яновугільної смоли]], вона горіла димним полум'ям, що перешкоджало її використанню для внутрішнього освітлення.
 
1846 року, канадський геолог Абрахам Ґеснер ({{lang-en|Abraham Gesner}}), показав у [[Шарлоттаун]]і, (провінція [[Острівострів Принца Едварда|острів]], Принца Едуарда[[Канада]]), винайдений ним новий спосіб. Він нагрівав вугілля у [[Реторта|реторті]] та відганяв від нього прозору, тонку рідину, у якої він виявив відмінні якості лампової олії, придумавши для неї назву ''kerosene''. Вартість вилучення гасу з вугілля на той час, була високою.
 
1854 року, Ґеснер перебрався до Ньютаун-Крика, [[Лонг-Айленд]], [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]]. Там він домігся підтримки від групи [[Підприємець|підприємців]]. Вони сформували північноамериканську компанію ''Gas Light'', якій Ґеснер передав власні патенти.
 
Попри наявність [[Право пріоритету|пріоритету]] відкриття, Ґеснер не отримав свій перший [[патент]] на гас до 1854 року — це сталося аж за два роки по тому, як Джеймс Янг отримав патент у [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатах]]. Спосіб очищення продуктів дистиляцією, від Ґеснера, мабуть, перевершував [[Технологія|технологію]] Янга, бо дозволяв отримувати більш чисте паливо з приємнішим [[запах]]ом. Виробництво гасу за патентами Ґеснера, почалося у Нью-Йорку 1854 року, а пізніше у Бостоні, з [[Бітумінозне вугілля|бітумінозного вугілля]] і [[Горючі сланці|горючіх сланців]]. Ґеснер зареєстрував слово ''kerosene'' як товарний знак 1854 року, і протягом декількох років, лише північно-американській Gas Light Company і компанії Downer (якій Ґеснер надав право) було дозволено називати їх лампову олію, ''kerosene'' у Сполучених Штатах.
 
1848 року, [[Шотландія|шотландський]] [[хімік]] Джеймс Янг досліджував виявлену нафту, яка просочувалася на вугільній шахті, як джерело мастила та освітлювального палива. Коли просочування було вичерпано, він робив досліди з сухою перегонкою вугілля, особливо смолистим «болотним вугіллям» (торбанітом). Він видобув з нього чимало корисних рідин, одну з яких назвав парафіновою олією, оскільки за низьких [[Температура|температур]] вона застигала на речовину, що нагадувала [[парафін]]. Янг отримав патент на свій спосіб і одержані продукти, 1850 року (1852 року, підтвердив патент у США), а 1851 року, побудував перші у світі, справді комерційні нафтопереробні заводи у [[Батгейт]]і, де використовував нафту, видобуту з місцевої розробки торбаніту, сланцю та бітумінозного вугілля.
Рядок 61:
Зі збільшенням виробництва гасу, [[Китовий жир|китовий промисел]] скорочувався. Американський китобійний флот, який неухильно зростав протягом 50 років, досяг свого піку у 199 кораблів, 1858 року. До 1860 року, всього за два роки, флот зменшився до 167 кораблів, а 1876 року, всього 39 американських кораблів вирушило у полювання на китів. Гас, роблений спочатку з вугілля і горючого сланцю, а відтак з нафти, значною мірою захопив прибутковий ринок китобійного промислу стосовно лампової олії.
 
[[Електричне освітлення]] почало витісняти гас у якості [[Штучні джерела світла|джерела світла]] наприкінці 19-го століття, особливо в міських районах. Зростання кількості бензинових автомобілів на початку 20-го століття, викликало попит на більш легкі вуглеводневі [[Фракційна дистиляція|фракції]], і нафтопереробні заводи винайшли способи збільшення випуску бензину за одночасного зниження виходу гасу. Крім того, деякі з більш важких вуглеводнів, які раніше потрапляли до гасу, було включено до дизельного палива. Гас зберіг деяку частку на ринку завдяки тому, що він дедалі частіше використовується у портативнихперенонсних плитках ([[Примус (прилад)|примусах]]).
 
Наприклад, 2013 року, у Сполучених Штатах, гас склав близько 0,1 % за обсягом продукції нафтопереробного виробництва.
Рядок 100:
Гас слугує паливом у багатьох переносних приладах для приготування їжі — [[примус]]ах, [[керосинка]]х, [[керогаз]]ах. Іноді його застосовують як джерело [[Теплова енергія|тепла]] під час збоїв основного [[теплопостачання]].
 
Як пальне, його продають на деяких заправних станціях. Гас широко використовується в [[Японія|Японії]] як паливо для переносних і закріплених гасових нагрівачів [[опалення]]. Там, гас можна легко купити на будь-якій [[Автозаправна станція|заправній станції]] або замовити доставку додому. У Великій Британії та [[Ірландія|Ірландії]], гас часто використовуєтьсязастосовується як паливо для опалення або приготування їжі в районах без магістральних [[Газопровід|газопроводів]]. Добавки, такі як RangeKlene, може бути додано до гасу, щобщоби зменшити виділення [[Сажа|сажі]] під час його спалювання у плитах. [[Аміші]], які взагалі утримуються від використання [[Електрика|електрики]], покладаються на гас для освітлення вночі{{джерело?}}.
 
В [[Україна|Україні]], гас також, використовується у моторних нагрівачах з рукавами, для обігріву великих [[Ангар|ангарів]] з обслуговування авіатехніки, а до початку 1970 років, він у великій кількості, застосовувався для приготування [[Їжа|їжі]] на [[Керогаз|керогазах]], продавався черпаком на розлив і коштував у ті часи як і [[дизельне паливо]], від 3 до 7 копійок за літр, аж поки не почалося підведення до будинків [[Природний газ|природного газу]]{{джерело?}}.
 
== Отруйність ==
Проковтування гасу, є шкідливим або [[Смерть|смертельним]]. Гас іноді радять як народний засіб для знищення головних [[Воші|вошей]], але медичні установи застерігають від цього, через те, що це може викликати [[Опік|опіки]] і серйозну хворобу. [[Шампунь]] з гасом можуть стати, навіть згубними, якщо вдихаються їх [[Випаровування|випари]].
 
Люди можуть піддаватися впливу гасу на [[Робоче місце|робочому місці]], через вдихання випарів, ковтання його, чи контактудотику зі [[Шкіра|шкірою]] або з [[Око|очима]]. Національний [[інститут]] безпеки та [[Гігієна праці|гігієни праці]] США (NIOSH,) установив Допустиму межу впливу (REL) 100 мг / м³ протягом 8-годинного робочого дня.
 
== Цікавий факт ==