Вікіпедія

Харківський собор (1992): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 20:
|Вікісховище =  
 
}}'''Харківський собор''' ('''Харківський архієрейський собор''') також '''Харківський розкол''' <ref>{{Cite news|url=https://zrada.org/hot/22-cerkva/1645-nepokaranij-kharkivskij-rozkol-v-upts.html|title=Непокараний Харківський розкол в УПЦ|last=Admin|language=ru-ru|work=Бизнес и Общество против государства; Зрада та перемога у протистоянні бізнеса, суспільства проти держави|accessdate=2018-10-15}}</ref>, '''Харківський''' '''псевдо-собор''' <ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.cerkva.info/church/vii-zakonnyi-pomisnyi-sobor-upts-1-3-lystopada-1991-r-ta-rozkolnytskyi-tak-zvanyi-kharkivskyi-sobor-27-travnia-1992-r-zakinchennia|title=Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП)|website=www.cerkva.info|accessdate=2018-10-15}}</ref>— [[собор]] єпископів [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви]], який відбувся [[27 травня|27]]-[[28 травня]] [[1992|1992 року]] в [[Харків|Харкові]] на території [[Покровський монастир (Харків)|Покровського монастиря]] під керівництвом<ref>''Некролог.''&#x20;[http://www.rusyn.md/journals/32.pdf Памяти митрополита Никодима (Руснака)]&nbsp;(рус.)&nbsp;// [//ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD_(%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB) Русин]&nbsp;: научный журнал.&nbsp;— Кишинёв, 2011.&nbsp;— <span class="nowrap">Вып. 3 (25)</span>.&nbsp;— <span class="nowrap">С. 131-134</span>.&nbsp;— [//ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80 ISSN] [//www.worldcat.org/search?fq=x0:jrnl&q=n2:1857-2685 1857-2685].</ref> митрополита Харківського і Богодухівського [[Никодим (Руснак)|Никодима (Руснака)]] на якому було висунуто недовіру митрополиту Філарету, що фактично призвелозбільшило до виникнення розколурозкол в Українській православній церкві. На собор не був запрошений законний предстоятель УПЦ митр. [[Філарет (патріарх Київський)|Філарет (Денисенко)]]. Саме проведення так званого собору було організоване спецслужбами, про участь яких у діяльності цих зборів свідчать очевидці<ref name=":0" />.
 
 
Рядок 29:
Отак і існує МПвУ досі: як люди в Криму і ОРДЛО під російською окупацією. Хтось цьому щиро радіє, хтось терпить, хтось просто закриває очі, а хтось щиро чекає визволення.|3=Євстратій (Зоря), єпископ УПЦ КП|4=}}
 
Всупереч православним канонам та Статутові УПЦ незаконними зборами єпископів у Харкові митрополит Філарет, без слідства був засуджений до звільнення з посади та заборони у священнослужінні. [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ Київського Патріархату]] вважає що [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ Московського Патріархату]] створена на так званому «Харківському соборі» УПЦ МП є частиною Української Православної Церкви, яка відкололася від свого предстоятеля, порушила рішення Помісного Собору про автокефалію та увійшла в підпорядкування РПЦ. УПЦ МП, як церковно-адміністративна структура, не може називатися Церквою, бо вона не має статусу ні автокефальної, ні автономної, тим більше – Помісною Церквою<ref>{{Cite web|url=https://www.cerkva.info/church/khi-stavlennia-kyivskoho-patriarkhatu-do-upts-mp-ta-uapts-pidsumok|title=Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП)|website=www.cerkva.info|accessdate=2018-10-15}}</ref>.▼
В результаті рішень Харківського собору усунений від влади в Української православної церкви митрополит Філарет України створив [[Українська православна церква Київського патріархату|Українську православну церкву Київського патріархату]], оформлену на соборі  [[25 червня|25]]—[[26 червня]] [[1992|1992 року]] в [[Київ|Києві]]. 
 
На місце діючого Предстоятеля УПЦ було незаконно обрано митрополита Ростовського, керуючого справами Московського Патріархату [[Володимир (Сабодан)|Володимира (Сабодана),]] українця за походженням та лояльного по відношенню до Московської патріархії. Хоча згідно Статуту УПЦ Предстоятель обирається з числа єпископату самої УПЦ, до якого Володимир (Сабодан), як митрополит Ростовський, не належав.  Користуючись рішеннями цього псевдо-собору 11 червня 1992 року [[Архиєрейський собор]] РПЦ '''неканонічно проголосив про позбавлення митрополита Філарета священного сану''', тим самим остаточно прийнявши бік розкольників з числа єпископату УПЦ.
▲[[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ Київського Патріархату]] вважає що [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ Московського Патріархату]] створена на так званому «Харківському соборі» УПЦ МП є частиною Української Православної Церкви, яка відкололася від свого предстоятеля, порушила рішення Помісного Собору про автокефалію та увійшла в підпорядкування РПЦ. УПЦ МП, як церковно-адміністративна структура, не може називатися Церквою, бо вона не має статусу ні автокефальної, ні автономної, тим більше – Помісною Церквою<ref>{{Cite web|url=https://www.cerkva.info/church/khi-stavlennia-kyivskoho-patriarkhatu-do-upts-mp-ta-uapts-pidsumok|title=Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП)|website=www.cerkva.info|accessdate=2018-10-15}}</ref>.
 
== Думка УПЦ Київського Патріархату ==
УПЦ Кївського Патріархату вважає що учасники Харківського собору порушили священні канони (34-го Апостольського правила, 14 правила Двократного Константинопольського Собору) а також порушили постанову Архієрейського собору Російської Православної Церкви від 25-27 жовтня 1990 року про дарування Українській Православній Церкві ''самостійності й незалежності в управлінні''. На думку УПЦ КП їхнє порушення полягає в тому, що вони не дотримали цієї самостійності й незалежності, підкорившись рішенням Московського Священного Синоду від 7 і 21 травня ц. р., влада якого не поширюється на управління в Українській Православній Церкві. Фактично вони відмовилися від незалежності й самостійності УПЦ і тим самим відкололися від неї<ref name=":0" />.
 
Також учасники собору порушили вони порушили 3 і 7 статті ІІІ глави й 9 статтю V глави статуту УПЦ, у яких говориться, що '''Собори УПЦ скликає Предстоятель Української Православної Церкви Митрополит Київський і всієї України.''' Харківський собор скликав рядовий єпархіальний архієрей митрополит Харківський Никодим і головував на ньому. Також 2 і 12 статті V глави та 6 статтю ІІІ глави, де говориться, що Собор обирає Предстоятеля Української Православної Церкви із середовища українського єпископату, а Харківський собор всупереч цьому обрав керуючого справами Московської патріархії митрополита [[Володимир (Сабодан)|Володимира (Сабодана)]] із середовища Російської Церкви, а не Української<ref name=":0" />.
 
== Реакція держави ==
29 травня 1992 р. заяву про порушення Статуту про управління УПЦ прийняла [[Рада у справах релігій]] при Кабінеті Міністрів України. З осудом дій харківських розкольників виступила і Президія Верховної Ради України.
{| class="graytable" style="margin-bottom: 10px;"
|+Єпархіальне управління на території [[Покровський монастир (Харків)|Покровського монастиря]], в якому відбувся Харківський собор
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Харківський_собор_(1992)