Ях'я ібн Алі аль-Муталі: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис |
||
Рядок 2:
| ім'я = Ях'я ібн Алі аль-Муталі
| місце_проживання =
| зображення =
| підпис_зображення = Дирхем Ях'ї
| ім'я_при_народженні = المعتلي يحي بن علي
| дата_народження = бл.[[994]]
| місце_народження =
Рядок 38:
На своїй посаді він перебував до 1018 року, коли батько було вбито. Ях'я відмовився визнавати стрийко [[аль-Касім аль-Мамун|аль-Касіма]] новим халіфом. З цього моменту став готуватися для походу на Піренеї. У 1021 році скористався невдоволенням берберами діями аль-Касіма, Ях'я ібн Алі висадився на узбережжі, захопивши міста Малагу і Альхесірас. Слідом за цим рушив на Кордову, змусивши стрийко зректися трону та втекти до Севільї. Ях'я став халіфом Кордови. Прийняв особистий титул аль-Муталі бі-ллах (Піднесенний Богом). За нього тривала рунація халіфату: 1021 році заснував самостійну державу у Валенсії Абд аль-Азіз, онук аль-Мансура (хаджіба часів Гішама II).
Втім вже наприкінці 1022 року серед берберських військовиків виникло
У 1025 році зібравши значні війська Ях'я ібн Алі рушив на Кордову, змусивши халіфа Мухаммеда III Омейяда втекти до Сарагоси. 9 листопада Ях'ю оголошено халіфом. Втім той не відчував себе безпечним в Кордові. Потому залишивши на господарстві візиря Абу Джафара Ахмад бен Мусу, повернувся до Малаги. При цьому фактичну самостійність набув валі Севільї — Мухаммед бін Ісмаїл.
| |||