Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
 
== Основні ідеї ==
А. В. Петровський сформулював оригінальну концепцію, що описує динаміку розвитку соціальних груп — теорію діяльнісного опосередкування міжособистісних відносин. Відповідно до цієї теорії, відносини, що складаються в групі, мають багатошаровий характер. Можна виділити поверхневий шар безпосередніх відносин, який утворюють насамперед відносини взаємної симпатії та антипатії між членами групи, і більш глибинний шар відносин, опосередкований цілями і завданнями спільної діяльності. Ступінь того, наскільки опосередкованими є відносини у конкретній групі визначають один вектор групового розвитку. Другий вектор — ступінь асоціальності або просоціальності групової діяльності. Поєднання цих двох параметрів визначає тип групи. В рамках даної типології виділено сім основних типів груп: група високого рівня розвитку типу колективу і корпоративна угруповання, групи середнього рівня розвитку просоціальна і антисоціальна кооперації, групи низького рівня розвитку просоціальна і асоціальна асоціації, дифузна група [3]. В рамках даної теорії був переосмислений ряд явищ [[групова динаміка|групової динаміки]]. Наприклад, конформізм і нонконформізм як форми реакцій індивіда на тиск групи характерні для груп низького рівня розвитку (асоціацій та кооперацій), а групам більш високого рівня розвитку властивий такий тип поведінки як самовизначення особистості в групі. Іншим напрямом досліджень А. В. Петровського є дослідження процесів розвитку особистості. На його думку, розвиток особистості можна описати як процес входження в соціум, як постійну зміну різних спільнот, в які він входить і кожне з таких входжень є етапом на шляху його розвитку. Незалежно від типу і рівня розвитку таких спільнот людина проходить універсальні стадії входження в спільноту, вирішуючи при цьому постають перед ним завдання. Виділено три таких універсальних стадії (адаптація / дезадаптація, індивідуалізація / деіндивідуалізація, інтеграція / дезінтеграція), у віковій періодизації цим стадіям відповідають дитинство, отроцтво і юність. З позиції цього підходу А. В. Петровський піддав критиці принцип провідної діяльності як підстава для побудови вікової періодизації.
 
== Науково-просвітницька діяльність ==
2268

редагувань