Книга буття українського народу: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
GPodkolzin (обговорення | внесок)
правопис
Немає опису редагування
Рядок 2:
'''«Кни́га Буття́ Украї́нського Наро́ду»''' ('''«Зако́н Бо́жий»''') — філософсько-релігійний трактат невстановленого авторства (більшість дослідників пов'язує його з [[Костомаров Микола Іванович|Миколою Костомаровим]]), присвячений осмисленню української нації як важливої частини християнської історії. Відображав світогляд учасників таємної організації [[Кирило-Мефодіївське товариство]]. Написаний у формі біблійного оповідання.
 
Складається зі 104 параграфів, у яких всесвітню та українську історію викладено в розрізі історії християнства. Соціальна нерівність у творі пояснюється лицемірством панівного класу, який прийняв християнство, але продовжував гнобити народ. Підкреслюється зв'язок між минулим та майбутнім України, волелюбність українського народу визначається як його невід'ємна риса. Твір містить ряд положень щодо скасування кріпацтва, національної та соціальної нерівності, а також ідею об'єднання слов'янських народів у федеративну республіку з наданням кожному народові автономних. прав. Автор постулює ідею непорушності національних прав українців. Україну він уважає центром об'єднання всіх слов'ян, народів, убачаючи в цьому її роль в історії людства.
 
У «Книзі буття українського народу» є ряд прогресивних положень, зокрема про необхідність ліквідації кріпосницького права і національної нерівності, знищення дворянських привілеїв і станів, об'єднання слов'янських народів у федеративну республіку з парламентським ладом і з наданням кожному народові рівних прав і автономії. Разом з тим автори її виходили з того, що українська нація являє собою нібито особливу єдність, пройняту духом рівності і братерства, {{Джерело|замовчували класовий антагонізм, який існував всередині українського народу,}} і вважали, що йому нібито судилося повести за собою слов'ян до об'єднання.