Вільний Ідель-Урал: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 35:
Водночас "Вільний Ідель-Урал" презентував програму, де окреслив власні цілі і завдання до моменту набуття Республіками Ідель-Уралу державної самостійності. Зокрема, на етапі перебування 6 репсублік у складі РФ, Рух виступає за побудову відносин між республіками і федеральним центром на договірних засадах. Республіки Ідель-Уралу повинні володіти правом вето щодо розгляду тих питань, які торкаються їхніх інтересів, а також самостійно вступати у зносини з іншими державами та міжнародними організаціями. У конституціях Республік Ідеь-Уралу слід визначити статус громадянина та ухвалити закони про громадянство.<ref>{{Citation|last=Идель Урал|title=Маємо право захищатися всіма доступними методами|date=2018-08-02|url=https://www.youtube.com/watch?v=9unBJ0DV_hU|accessdate=2018-10-14}}</ref>
"Вільний Ідель-Урал" закликає уряди та громадян республік Поволжя відмовитись від ідеї перегляду кордонів між республіками.<ref>{{Cite web|url=https://www.azatliq.org/a/29259703.html|title=Рәфис Кашапов: "Эшне дөнья кимәлендә алып бару кирәк"|website=Азатлык Радиосы|language=tt|accessdate=2018-10-14}}</ref> Одним з проектів руху стала розробка політичної карти Ідель-Уралу, що була презентована у Львові 23 вересня 2018 року в рамках "Форуму видавців". Один із співзасновників "Вільного Ідель-Уралу" Боляєнь Сиресь зазначив, що хоча етнічні землі башкир, татар, чувашів, марі, ерзі та мокші поширюються далеко за межі сучасних республік - перегляд кордонів, особливо кордонів між республіками, матиме катастрофічні наслідки для національних рухів Ідель-Уралу. На думку Боляєня Сиреся сам факт наявності республік, з визнаними адміністративними кордонами - це великий здобуток національних рухів, що слугуватиме відправною точкою в процесі здобуття незалежності від [[Росія|РФ]]. <ref>{{Cite web|url=https://www.azatliq.org/a/29506848.html|title=Львовта Идел-Уралның сәяси харитасын тәкъдим иттеләр|website=Азатлык Радиосы|language=tt|accessdate=2018-09-30}}</ref>
===Військо та служба в армії===
Рядок 61:
===Захист мов===
Першими масовими акціями руху стали публічні заходи на підтримку [[Ерзянська мова|ерзянської]], [[Мокшанська мова|мокшанської]], [[Чуваська мова|чуваської]], [[Марійська мова|марійської]], [[Татарська мова|татарської]], [[Удмуртська мова|удмуртської]] та [[Башкирська мова|башкирської]] мов. У квітні 2018 р., з ініціативи руху, стартувала міжнародна адвокаційна кампанія "Захистимо мови Ідель-Уралу!" під час якої активісти в Ідель-Уралі та за його межами, фотографувались у публічних місцях із плакатами на підтримку рідної мови. Фото поширювались у соціальних мережах із закликом проявляти мовну стійкість і чинити опір русифікації.<ref>{{Cite web|url=https://www.azatliq.org/a/29163701.html|title=Русия халыклары хокукларын якларга чакырып өч илдә пикетлар узачак|website=Азатлык Радиосы|language=tt|accessdate=2018-10-14}}</ref>
Завершенням кампанії стало проведення 28 квітня 2018 р. одночасних пікетів дипломатичних представництв Російської Федерації у різних державах світу. Акції відбулись під гаслом «Захистимо мови Ідель-Уралу!», і мали на меті привернути увагу світової громадськості до проблеми політики русифікації, яку проводить Москва над народами Ідель-Уралу: ерзя, мокша, марі, чувашами, удмуртами, татарами і башкирами.
Рядок 77:
{{цитата|Москва поводиться з народами Ідель-Уралу так само, як адміністрація ГУЛАГу з в’язнями. Нас переслідують і тероризують, контролюють кожен прояв громадської активності, водночас для цивілізованого світу Кремль постійно повторює, що «їм все можна». Мовляв, їм ніхто не забороняє говорити рідною мовою чи співати своїх пісень – головне, щоб робили це тихо і прав не качали. Навіть існують спеціально надресировані художні колективи. Ці колективи показують пресі у назначені владою дати. Однак ніхто не показує ерзянських бізнесменів, зірок шоу-бізнесу чи впливових політиків – бо їх немає. Росія не може запропонувати нашим народам розвитку. Нам пропонують тільки клітку. |3=розповів співзасновник руху «Вільний Ідель-Урал», ерзянський поет Сиресь Боляєнь.|4=}}
Активісти Руху з різних куточків світу активно коментують мовну політику РФ, зокрема обмеження вивчення державних мов у школах Республік Ідель-Уралу.<ref>{{Cite web|url=https://www.azatliq.org/a/29493991.html|title="Азат Идел-Урал" хәрәкәте көнбатыш фильмнарын татарчага тәрҗемә итүне сорый|website=Азатлык Радиосы|language=tt|accessdate=2018-10-14}}</ref> У серпні 2018 р. співзасновник "Вільного Ідель-Уралу" Сиресь Боляєнь провів у Києві прес-конференцію для українських журналістів, на якій розкритикував політику русифікації шкільної освіти в Поволжі. Активіст зазначив, що в сучасній Росії вивчення національної мови примусово зводиться до рівня показухи і літературщини, коли мову певного етносу використовують лише для демонстрації удаваного рівноправ’я націй. Він провів аналогію з українською "шароварщиною", яка заохочувалася, зокрема, в СРСР, і полягала у тому, що національним меншинам дозволяли співати і віршувати своєю мовою, але не дозволяли нею творити політику, тим більше політику, яка не корелюється з імперською. В Росії, як і в СРСР представників, інших етносів переконують у пріоритетності російської мови як передової, і водночас намагаються переконати у вторинності національних мов. Наприклад, для підтримки національної ерзянської мови місцеві громади поки що проводять певну роботу, але це робиться у багатьох випадках показово, на свято, раз на рік, і така ситуація складається і з багатьма іншими мовами корінних народів Російської Федерації.
=== Підтримка політв'язнів ===
| |||