Відмінності між версіями «День Українського козацтва»

нема опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
{{без джерел}}
'''Де́нь Украї́нського коза́цтва''' — свято [[Україна|України]]. Відзначається щорічно [[14 жовтня]] в день святої[[ПокровиПокрова Пресвятої Богородиці| Покрови ПречистоїПресвятої Богородиці]].
 
== Історія свята ==
Як писав ще французький дипломат [[Жан-Бенуа Шерер]] у своїй історичній праці «Аннали Малої Росії, або історії запорозьких та українських козаків», виданій 1788 року в [[Париж]]і, Покрова Пресвятої Богородиці було для козаків великим святом, оскільки їхню церкву було присвячено Діві Марії. Коли вони бажали обрати нових членів старшини, то збиралися саме у цей день.<ref>Шерер, Жан-Бенуа. [http://litopys.org.ua/scherer/sher.htm Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії]: Пер. з фр. В. &nbsp;В. &nbsp;Коптілов &nbsp;— К.: Укр. письменник, 1994. &nbsp;— 311 с. ISBN 5-333-01214-8</ref>
 
День українського козацтва відзначається в Україні згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 №&nbsp;966/99 в день свята Покрови Пречистої Богородиці 14 жовтня. Президент України, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїм указом.
В Україні немає важливішого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та важливішого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього. За останні три з половиною століття український народ тричі піднімався на боротьбу за встановлення державної незалежності.
Перший потужний спалах відродження власної державності припав на добу Козаччини. Друга спроба створити державу за козацькими традиціями демократизму і рівності робилася в період революційних змагань 1917–19201917—1920&nbsp;рр. Третя&nbsp;— вже в наш час. Наприкінці 80-х рр. XX&nbsp;ст. інтерес до свого минулого та генетична пам'ять поряд з активізацією політичного життя в Україні спричинили виникнення козацьких громадських утворень: Козацького земляцтва (1984), що у 1989&nbsp;р. перетворилося на Донецький курінь українського козацтва; спортивної школи козацького мистецтва «Бойовий гопак» у Львові (1985); Запорізького козацького товариства «Запорозька Січ» (1990); «Козацького товариства Київщини» (1990) та ін. Влітку 1990&nbsp;р. відбулося святкування 500-річчя від дня першої писемної згадки про українських козаків. Особливим розмахом відзначалися урочисті заходи на о. Хортиця в Запоріжжі та с. Капулівка на Січеславщині. Це дало поштовх до створення цілої низки регіональних організацій українського козацтва&nbsp;— Карпатська Січ (Львівщина), Поліська Січ (Житомирщина), Прикарпатська Січ (Івано-Франківщина), Кальміуська паланка (Донеччина), Буковинська Січ (Чернівеччина), Херсонський кіш, Волинська Січ, Закарпатська Січ та ін. Їх члени активно підтримували демократичні процеси та створення незалежної Української держави. 14 жовтня 1991&nbsp;р. на Всеукраїнській установчій козацькій раді було проголошено утворення єдиної загальноукраїнської громадської організації Українське козацтво, яка об'єднала усі регіональні козацькі структури України та української діаспори. З нагоди 10-річчя початку козацького руху 16 вересня 2000 р у Києві відбувся З'їзд козаків-засновників Українського козацтва. До 1995&nbsp;р. процеси відродження козацтва в Україні наштовхувалися на певний спротив окремих державних структур: провокації під час проведення козацької ради в Переяславі-Хмельницькому (1992), затримання козацької старшини під час вшанування пам'яті П. Сагайдачного у Києво-Могилянській академії (1994), заборона поховання за участю козаків Патріарха Володимира (Романюка) поблизу Свято-Софіївського собору (1995) тощо.
І все-таки протягом 1990–20141990—2014&nbsp;рр. українські козаки зробили значний внесок у справу реального втілення національної ідеї в українському суспільстві.
15 листопада 2001&nbsp;р. було прийнято положення «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002–20052002—2005 роки». Метою Національної програми є подальший розвиток і утвердження козацтва як громадської сили, здатної істотно впливати на процес консолідації суспільства. Вона передбачає участь українського козацтва у військово-патріотичному вихованні молоді; створенні, відродженні, відновленні та охороні заповідних місць і об'єктів; проведення освітянських, культурно-просвітницьких заходів, науково-дослідної, пропагандистської та видавничої роботи; організацію туризму, спортивних змагань; здійснення господарської, природоохоронної та міжнародної діяльності.
В Україні зареєстровано близько десятка всеукраїнських громадських організацій українського козацтва та більш ніж п'ятсот обласних, районних, міських і сільських козацьких утворень. Серед них: «Українське козацтво» (1991), «Спілка козацьких організацій України» (1999), «Козацтво України» (2001), «Об'єднане козацтво України» (2003) та ін. У своїх лавах вони нараховують майже 200 тисяч осіб.
== Джерела ==
* [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=966%2F99 Про День Українського козацтва | від 07.08.1999 №&nbsp;966/99]
 
== Посилання ==
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1037/58/1/7/#3702 День Українського козацтва] // {{Юридична енциклопедія|2}}
41 775

редагувань