'''Кисло́тні окси́ди''' — група неорганічних оксидів, які проявляють кислотні властивості. До цієї групи відносять такі оксиди, які взаємодіють з [[Основні оксиди|осно́вними]] та [[амфотерні оксиди|амфотерними оксидами]], а також з їх [[гідроксиди|гідроксидами]] з утворенням солей. Наприклад:
Кислотні оксиди інколи називають [[ангідриди|ангідридами]] (зневодненими кислотами), вказуючи цим, що їх можна одержати з [[кислоти|кислот]], віднімаючи від них елементи води. Кислотні оксиди утворюються неметалами та деякими металами, які проявляють змінну валентність. Валентність металів у кислотних оксидах буває, від +4 до +7. Наприклад CrO<sub>3</sub> — [[хром(VI) оксид|хроматний ангідрид]] (ступінь оксинення [[хром]]у +6), Mn<sub>2</sub>O<sub>7</sub> — [[оксид марганцю(VII)|ангідрид марганцю]] (ступінь окиснення [[Манган (елемент)|марганцю]] +7) і т. д.
Деякі кислотні оксиди взаємодіють з [[вода|водою]], утворюючи відповідні гідроксиди, тобто [[кислоти]]. Однак більшість з них безпосередньо з водою не взаємодіють, і тому їхні кислоти, що їм відповідають, одержують посереднім шляхом.
== Джерела ==
* {{книга|автор=Деркач Ф. А. |частина= |посилання частина= |заголовок=Хімія |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце=Львів |видавництво=Львівський університет |рік=1968 |том= |сторінки= |сторінок=312 |серія= |isbn= |тираж=}}
