Вікіпедія

Ткаченко Олександр Владиславович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 9:
| підпис_зображення = Генеральний директор 1+1 медіа
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 22.1.1966
| місце_народження = {{URSR-}} [[Київ]], [[Київська область]], [[УРСР]]
| дата_смерті =
| місце_смерті =
Рядок 18:
| Alma_mater = [[Інститут журналістики|факультет журналістики]], [[Київський університет|КДУ ім. Т.Шевченка]]
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності = [[журналіст]], [[<br/>телеведучий]], [[<br/>продюсер]]
| титул =
| посада = гендиректор групи компаній [[1+1]] з [[2008]]&nbsp;р.
Рядок 39:
}}
{{othernames|Ткаченко}}
'''Олекса́ндр Владисла́вович Ткаче́нко''' ({{н}} [[22 січня]] [[1966]]&nbsp;р., м. [[Київ]])&nbsp;— генеральний директор [[1+1 медіа]],<ref>[http://media.1plus1.ua/group/management/alexander-tkachenko/ Біографія Олександра Ткаченка на офіційному сайті 1+1 медіа]</ref>, український [[журналіст]], [[Ведучий|телеведучий]] та [[продюсер]].
 
== Освіта ==
У [[1990]]&nbsp;р. закінчив [[Київський університет|Київський державнийнаціональний університет імені Тараса Шевченка|Київський університет ім. Шевченка]], [[Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка|факультет журналістики]].
 
== Журналістська діяльність ==
1988—1991&nbsp;рр.&nbsp;— редактор і ведучий щотижневої телепрограми "Молодіжна студія «[[Гарт]]» на державному телеканалі [[UA: Перший (телеканал)|УТ-1]].
 
1991—1994&nbsp;рр.— працює кореспондентомкореспондент українського представництва британського міжнародного агентства новин «[[Рейтер]]» (Reuters) у Києві.
 
У [[1994]] році&nbsp;— створив щотижневу інформаційно-аналітичну телепрограму «[[Післямова (телепрограма)|Післямова]]», ведучим якої став сам.
 
У [[1998]]—[[1999]]&nbsp;рр.— на базі ТК «Нова мова» на замовлення телеканалу «[[Інтер (телеканал)|Інтер]]» протягом одного телесезону створював програму у форматі інтерв'ю з міжнародними знаменитостями під назвою «[[Обличчя світу]]». Гостями «Облич» були [[Далай Лама]], [[Піночет]], [[Жан Кретьєн]], [[Борис Березовський]] та інші.
 
Наприкінці [[2004]]&nbsp;р. в період [[вибори Президента України 2004|виборів Президента України]] й [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]] був ведучим теледебатів на «[[Новий канал|Новому каналі]]» між кандидатами у Президенти, зокрема між [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктором Ющенком]] і [[Янукович Віктор Федорович|Віктором Януковичем]].
 
[[23 травня]] [[2011]]&nbsp;р. в ефір «[[1+1]]» вийшов перший випуск нової авторської телепрограми О.Ткаченка&nbsp;— «[[Tkachenko.ua|«Tkachenko.UA»]]» у форматі 45-хвилинних інтерв'ю з політиками і знаменитостями.<ref>[http://www.telekritika.ua/expert/2011-05-24/63075] Опитування експертів"Повернення Ткаченка: забута норма чи політичний гламур?", сайт «Телекритика»[http://www.telekritika.ua] (25.05.2011)</ref>
 
== Управлінська діяльність в медіа ==
[[Файл:Ткаченко Олександр Владиславович.JPG|міні|250пкс|Олександр Ткаченко, березеньБерезень 2016&nbsp;р.]]
1994—1999&nbsp;рр.&nbsp;— президент телекомпанії (продакшн-студія) «Нова мова». «Нова мова» виробляла телепрограми «[[Післямова (телепрограма)|Післямова]]» і «Обличчя світу» для каналів УТ-1 та «Інтер».
 
У грудні [[1996]]&nbsp;р. разом з усією командою «Післямови» перейшов до нової телерадіокомпанії [[1+1|«Студія 1+1»]]. Створена О.Ткаченком «[[ТСН|Телевізійна служба новин]]» (абревіатура&nbsp;— ТСН) вийшла в ефір [[1 січня]] [[1997]]&nbsp;р. з ведучою [[Мазур Алла Григорівна|Аллою Мазур]]. Одночасно на «1+1» продовжувала виходити і «Післямова», а О.Ткаченко став також заступником генерального продюсера каналу. В грудні 1997&nbsp;р. залишив канал.
 
У квітні [[1999]]&nbsp;р. очолив телекомпанію «[[Новий канал]]», куди прийшов на замовлення тодішнього власника російського "«Альфа-банку"», де переформатував і зробив конкурентноздатною програму новин «Репортер», запросивши до неї кількох із команди «Післямови»: [[Шевченко Андрій Віталійович|Андрія Шевченка]], [[Найда Іванна Анатоліївна|Іванну Найду]], Ігоря Куляса. За короткий час канал став популярним, увійшовши у трійку лідерів за переглядами.
 
Олександр Ткаченко в інтерв'ю зізнався, як прийшов на "«Новий канал"»:
{{цитата|Я потрапив на канал із командою проекту «Обличчя світу». Майданчиком для роботи була вже не програма, а цілий канал, хоча він вів мовлення лише на Київ. І наскільки я зрозумів, на той момент стратегія розвитку каналу, можливо, й існувала, але була достатньо дивною, економічно не обґрунтованою. І як людина, яка вже вміла заробляти кошти, я вирішив підняти перед акціонерами питання розвитку.
 
Відтак мене запросили до Москви, де познайомився із власниками російської «Альфи». І думаю, що школа, яку вони мені тоді зробили стосовно розуміння бізнесу, багато в чому допомогла мені в майбутньому. Їхнє жорстке розуміння того, що таке бізнес, дозволило зробити з київського каналу третій за популярністю канал у країні достатньо коротким шляхом. Тому що перед тобою ставилася одна мета — гроші. А це дуже структурує характер мислення й характер ухвалення рішень. Канал фактично з моменту свого заснування перебував у «предпродажной подготовке». Ми завжди розуміли, що маємо заробляти для акціонерів гроші. А це багато в чому не те що стимулювало, а впливало на вибір тих чи інших проектів. І всі проекти, які ми робили, в першу чергу мали бути дешевими і ефективними.}} <ref>[https://detector.media/community/article/126957/2017-06-14-oleksandr-tkachenko-ukrainskii-glyadach-bachit-te-na-shcho-ne-zaslugovue-z-tochki-zoru-ekonomiki/] Олександр Ткаченко: «Український глядач бачить те, на що не заслуговує з точки зору економіки»</ref>
Із січня [[2000]]&nbsp;р. до травня [[2001]]&nbsp;р. був радником [[Прем'єр-міністр України|прем'єр-міністра України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]] (на громадських засадах). У [[2003]]&nbsp;р. став неформальним керівником так званого «холдингу Пінчука» (телеканали «[[Новий канал]]», «[[ICTV]]», «[[СТБ]]»). У серпні [[2004]]&nbsp;р. склав повноваження керівника холдингу, а в січні [[2005]]&nbsp;р.&nbsp;— залишив «Новий канал».
 
У [[2008]]&nbsp;р. працював у Москві заступником генерального директора телеканалу «[[РЕН-ТВ]]», яким на той момент володів німецький медіахолдинг "«RTL Group"». ось як Ткаченко каже про досвід керування ним:
{{цитата|До Москви мене запросили німці з RTL Group, які стали співвласниками РЕН-ТВ. У них був невдалий досвід «парашутування» своєї людини із Заходу на канал РЕН-ТВ. Наскільки я розумію, була певна домовленість із російськими співвласниками, що німці рекомендують генпродюсера. А з огляду на те, що я достатньо багато спілкувався ще на Новому каналі з багатьма західними компаніями, я певним чином потрапив у сферу зацікавленості RTL. Було в мене кілька зустрічей у Люксембургу, в Берліні з керівництвом RTL, і вони рекомендували мене запросити в Москву. Це одразу не відбулося, тому що певний час до мене приглядалися росіяни. Але потім запросили туди.
 
Там набагато простіше працювати, ніж у Києві. Тому що все ж таки я повернувся в ситуацію, коли економіка є драйвером процесу створення телебачення, коли йдеться про гроші в першу чергу, коли рішення приймаються не так, як у нас (малює рукою звивисту лінію), а потім кажуть: «Давайте посмотрим на это решение сбоку», — і так далі. Достатньо straightforward — прямо і відкрито, більш агресивно. Ну і, безперечно, в Москві на той час була надзвичайно велика кількість на квадратний метр талановитих людей.}}
 
Із серпня [[2008]]&nbsp;р.&nbsp;— генеральний директор групи каналів «1+1»<ref>[http://mediananny.com/intervju/12049/Aleksandr_Tkachenko___Vy_imeete_v_vidu_razdvoenie_lichnosti__ ] Інтерв'ю О.Ткаченка: «Ви маєте на увазі роздвоєння особистості?» інтернет-виданню «Медіаняня», 13.04.2010.</ref>, до якої входять «[[1+1]]», «[[2+2]]», «[[ТЕТ (телеканал)|«ТЕТ»]]» та «[[Сіті]]» (з 2012&nbsp;р. переформатований у дитячий канал «ПлюсПлюс»).<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/number/1739/211/61544/] Інтерв'ю О.Ткаченка газеті «Україна молода»: «Ми не робитимемо канал, який існував в інший історичний проміжок часу» (17.09.2010)</ref>
 
== Продюсерська діяльність ==
Виступив продюсером телефільмів
* «[[Доярка з Хацапетівки]]»;
* «[[ДімБудинок з башточкоювежкою (фільм)|Дім«Будинок з башточкоювежкою»]]», (2017);
* «[[Завтра буде завтра]]» (2004);
* «Ворожея»;
* «Сапери»,;
* «Катерина»<ref>[http://tsn.ua/glamur/telekanal-1-1-pokazhe-serial-za-motivami-poemi-katerina-tarasa-shevchenko-673760.html Телеканал «1+1» покаже серіал за мотивами поеми «Катерина» Тараса Шевченка]</ref>,
* [[Школа (серіалтелесеріал, 2018)|«Школа»]]. (з 2018-);
* "«Ментівські війни. Київ"» (2017);
* "«Папараці"» (2016);
* "«Гарний хлопець"» (2017);
* "«Стоматолог"» (за повістю Павла Бєлянського "«Стоматолог хоче одружитися"») (2018);
* "«Століття Якова"» (2016);
* "«Все одно ти будеш мій"» (міні-серіал, 2015);
* "«Тільки кохання"» (2010);
* "«Біля річки"» (2006);
* "«Останній москаль"» (2015-20162015—2016);
* "«Матусі"» (2015-20172015—2017, копродукція з російським каналом [[СТС|СТС]]);
* "«Пісня пісень"» (2015);
* "«Поцілуємося"» (2015).
*" «Школа"» 1-2 сезон (2018).
{{div col end}}
 
== Участь в реформуванні медіа-ринку ==
Починаючи із 2005&nbsp;р. О.Ткаченко&nbsp;— разом із екс-колегою [[Шевченко Андрій Віталійович|Андрієм Шевченком]] став одним з активістів створення в Україні Суспільного телерадіомовлення,<ref>[http://www.day.kiev.ua/131737] Інтерв'ю О.Ткаченка для газети «День»: «Суспільне телебачення&nbsp;— історичний виклик вітчизняній журналістиці» (4.02.2005)</ref> та один із авторів концепції створення Суспільного телебачення (Суспільного мовлення).<ref>[http://www.telekritika.ua/suspilne-movlennya/2008-08-05/39859] Інтерв'ю О.Ткаченка для радіо «Свобода» про перипетії створення Суспільного телебачення (4.08.2008)</ref>
, та один із авторів концепції створення Суспільного телебачення (Суспільного мовлення).<ref>[http://www.telekritika.ua/suspilne-movlennya/2008-08-05/39859] Інтерв'ю О.Ткаченка для радіо «Свобода» про перипетії створення Суспільного телебачення (4.08.2008)</ref>
 
== Див. також ==
Рядок 111:
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}{{Українська кіноакадемія}}
 
{{bio-stub}}
{{Українська кіноакадемія}}
 
[[Категорія:Уродженці Києва]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ткаченко_Олександр_Владиславович