У [[1963]] році [[Повітряні сили США]] розпочали пошук нової конфігурації [[Літак дальнього радіолокаційного стеження|системи дальнього радіолокаційного виявлення]] ({{lang-en|Airborne Warning and Control System — (AWACS)}}), яка мала замінити морально застарілі літаки ДРЛВ {{не перекладено|Lockheed EC-121 Warning Star|EC-121||Lockheed EC-121 Warning Star}}. А в [[1965]] році була започаткована програма розробки технології [[Радіолокація|радіолокаційного виявлення]] цілей на тлі землі ({{lang-en|ORT, Overland Radar Technology}}) для створення [[радар]]у, здатного оглядати нижню півсферу і розрізняти там невеликі швидкорухомі маневрені цілі. Результатом цієї програми стала [[Імпульс (форма сигналу)|імпульсно]]-[[Ефект Доплера|доплерівська]] [[РЛС]], яка використовує не тільки періодичне випромінювання [[Імпульс (форма сигналу)|імпульсів енергії]], а й [[Ефект Доплера|доплерівське зміщення]] фази відбитого від цілі прийнятого сигналу. Така станція працює на принципі порівняння {{не перекладено|Частота повторення імпульсів|частоти повторення імпульсів||Pulse repetition frequency}} (ЧПІ) випромінюваного сигналу РЛС з частотою відбитого луна-сигналу. Далі для створення працездатної РЛС виявлення цілей на тлі землі ({{lang-en|ODR, Overland Downlook Radar}}) було проведено велику кількість досліджень для селекції робочого сигналу від хибних засічок — потрібен був дуже потужний [[комп'ютер]], здатний перевіряти кожен імпульс РЛС і відображати на [[Дисплей|дисплеях]] операторів тільки справжні цілі і їх реальні координати. Під ці вимоги були зроблені і випробувані два радари. Один з них представила [[Hughes Aircraft Company]], інший — [[Westinghouse Electric]]. Кращою була визнана РЛС компанії Westinghouse, яка отримала кодифікацію AN/APY-1 ODR. AN/APY-1 встановлювалася на спеціально під неї розроблений літак [[Boeing E-3 Sentry|E-3 Sentry]] на базі пасажирського літака [[Boeing 707|Boeing-707-320B]]<ref name="forecast"/>.
