Давидів: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Євдоким (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Євдоким (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 43:
== Історія ==
На місці сучасного Давидова знайдено археологічні пам'ятки, які відносяться до пізньоскіфської культури, тож можна стверджувати, що на місці села існувало поселення ще у II ст. н. е. На території сільради, біля с. Черепин, знайдено поселення з пам'ятками ранньозалізного часу (IX—VII ст. до н. е.) і ранньослов'янської черняхівської культури (III—IV ст. н. е.), а також житло давньоруського часу (XII—XIII ст. н. е.).
{{fact|Існує думка, що Давидів був заснований у ХІІ ст. князем [[Давид Ігорович|Давидом Ігоровичем]] і заселений полоненими [[Половці|половцями]]. У другій половині ХІІІ ст. Давидів був зруйнований татарськими військами [[Бурундай|Бурундая]]. Село відродилося лише у XIV ст. після завоювання поляками [[Львів|Львова]].}}
Рядок 55:
З подальшої історії видно, що Давидів та його околиці неодноразово переходили з рук в руки різних [[феодал]]ів. Село було заселено досить густо, а на територію Давидова було переселено чимало поляків. Під [[1649]] р. зазначається, що Давидів був вже власністю [[Церква Пресвятої Євхаристії (Львів)|львівського католицького монастиря домініканців]].
Після [[Поділи Речі Посполитої|поділу Речі Посполитої]] і переходу Галичини до складу [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] (друга половина XVIII ст.) починається наступний етап в історії розвитку села.
У ХІХ ст. громада Давидова мала власну печатку з гербом: у полі печатки — хорт зі свічкою в пащі, який лежить на книзі (герб домініканського ордену), над ним — герб «Одровонж» (стріла з роздвоєним оперенням), а також держава і потир (ЛНБ ім. В.Стефаника. — Відділ рукописів. — Ф. 45. — Оп. 1. — Спр. 989. — Арк. 89).
Рядок 71:
Активно діяли в селі члени [[УПА]]. Уряд намагався придушити їхні дії. За фальшивими звинуваченнями було арештовано чимало давидівців. Не обминула давидівців і жорстока хвиля сталінських репресій, що прокотилася українськими землями в кінці 40-их на початку 50-их рр. Чимало жителів села довгі роки змушені були провести в сталінських таборах, в далеких снігах Сибіру або степах [[Казахстан]]у.
[[1988]] р. в Давидові була відкрита школа, яка функціонує донині. Того ж року поблизу школи було зведено пам'ятник Тарасу Шевченку, скульптор [[Романець Богдан Степанович|Богдан Романець]]. У 2004 р. жителі Давидова активно долучилися до Помаранчевої революції. Також у Давидові функціонує єдина в Україні [[Бруківка|бруківкова]] дорога, що з'єднує Давидів з с.[[Милятичі]].
== Населення ==
| |||