Зимна Вода: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 355:
Почалося масове заселення села німецькими колоністами. Частина села, де вони оселилися, у [[1781]] році отримала назву [[Кальтвассер (Воля Конопницька)|колонія «Кальтвассер»]]. Тоді тут мешкало 17 родин з [[Мангайм (місто)|Мангайму]] та [[Франкфурт-на-Майні|Франкфурта-на-Майні]]. Пізніше, у результаті розукрупнення великих земельних ділянок, утворилося ще 5 менших та на них колоністами збудовано ще п'ять будинків. Таким чином, Кальтвасер нараховував вже 22 номери. Одночасно із заселенням Кальтвасера, у Зимній Воді, оселяються ще сім родин з інших районів [[Німеччина|Німеччини]].
 
Перші поселенці колонії за віросповіданням були євангелістами. У [[1824]] році, на території Кальтвассеру, була збудована однокласна німецька школа, яка мала приватний статус. У [[1909]] році її відвідувало 39 дітей, з них 34 — німецьких. Саме навколо цієї школи об'єдналась громада Кальтвассера. Громаді доводилось важко утримувати школу, незважаючи на різні пожертви від діяльності товариства й церкви. Причиною було те, що німецька громада села повинна була вносити, приблизно 40 років, свою частку для польської школи в Зимній Воді та русинської (української), що була побудована в [[Рудне|Рудно]] біля церкви, оскільки більшість німецьких власниківнімців були власниками земель на цих територіях. До [[1905]] року Кальтвасер був самостійною політичною громадою, але невдовзі до неї приєдналась громада села Конопниця, яка була заселена мазурами (німці, онімечені поляки і [[прусси]]).
 
У [[1834]] році село продано графові Михайлу Чацькому, шляхтичу зі [[Східна Україна|Східної України]] за 65000 золотих. На той час одним із місцевих [[дідич]]ів був граф Альберт Міллер.
 
У [[1848]] році країни Європи переживали «[[Революції 1848—1849 років|весну народів]]» — хвилю революційних виступів за рівність громадянських та національних прав, за економічні реформи. Не оминули вони і [[Австрійська імперія|Австрійську імперію]]. У [[березень|березні]] 1848 року вибухнуло повстання у Львові, але воно було жорстоко придушене, алеі все ж влада пішла на певні поступки та [[22 квітня]] 1848 року циркуляром галицького губернатора «Про знесення панщини та інших данин підданчих» було скасоване кріпацтво. По всіх селах Галичини, на відзначення цієї знаменної дати, встановлювали пам'ятні хрести. Такі хрести було встановлено й у Зимній Воді, які й понині стоять на сучасних вулицях — Суховільській, Заньковецької та на території колишнього Кальтвассеру.
 
Скасування кріпацтва та проведення інших реформ стало певним поштовхом до господарського, соціального та культурного розвитку. Важливою подією для села стало будівництво залізниці Львів — Перемишль. Початково, прокладання залізничної колії планувалося через село [[Скнилів (Пустомитівський район)|Скнилів]], в обхід Зимної Води, але завдяки протестам мешканців Зимної Води, колія таки пройшла через село. Будівництво розпочалося у 1848 році, а закінчилося у 1861 році.
Рядок 367:
Польська школа у Зимній Воді з'явилася у [[1870]] році і знаходилася біля костелу Святої Катерини (нині — плебанія греко-католицької церкви Святого Івана Богослова). Село не мало української (русинської) школи, а місцеві українці ходили до школи, що діяла в Рудному при церкві Воздвиження Чесного Хреста.
 
Наприкінці XIX століття у Зимній Воді налічувалося 111 господарств, де проживало 764 мешканці, серед яких переважну більшість становили поляки, а також було 83 німці та 55 євреїв. У цей час село досягло високого рівня економічного розвитку. Продовжувало своє існування прибуткове господарство при костелі. Великим господарством був маєток пана Міллера, німецького колоніста, який став роботодавцем для селян. Його землі тягнулися аж до [[Суховоля (Городоцький район)|Суховолі]]. У власності Міллєра був великий став,. ниніНині, територію маєтку зі ставом займає військова частина.
 
У [[1893]] році в селі було організовано товариство сільськогосподарників Зимної Води, котре проіснувало кілька десятиріч.