Карагандинська область: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 394:
[[Клімат]] різко [[Континентальний клімат|континентальний]] і вкрай посушливий: дуже спекотне і сухе [[літо]] (середні температури липня 20,1 °C на півночі і 25,1 °C на півдні) з пиловими [[буря]]ми і різкими коливаннями температури протягом доби; [[зима]] холодна, довга, малосніжна, з сильними вітрами і буранами (середні температури січня —16,7 °С на півночі, —13 °С на півдні). [[Опади|Опадів]] випадає на півночі 260–280 мм на рік (у гірських місцевостях понад 300 мм), а на півдні лише 100–125 мм. [[Вегетаційний період]] 160 діб на півночі і 200 на півдні.
Найбільші [[річка|річки]] [[Сарису (Казахстан)|Сарису]] і [[Нура (річка)|Нура]]. Всі річки (за винятком верхів'їв [[Ішим (річка)|Ішим]]а на крайній півночі) належать до [[басейн річки|басейнів]] Балхаша і невеликих озер: вони маловодні, влітку сильно міліють, розпадаються на плеса, засолоняются або повністю пересихають. Для водопостачання промислових центрів і сільсько-господарських районів побудовані [[водосховище|водосховища]] (найбільші: [[Самаркандське водосховище|Самаркандське]] і [[Шерубай-Нурінське водосховище|Шерубай-Нурінське]] в районі Караганди і [[Кенгирське водосховище|Кенгирське]] поблизу Жезказгана), а також [[канал Іртиш — Караганда]] (довжина 495 км). Багато озер, головним чином солоних ([[Карасор (озеро)|Карасор]] на півночі, [[Каракоїн]] на півдні тощо); багато з них заповнюється водою тільки навесні. На південному сході — озеро Балхаш.
Північна частина області зайнята злаково-полиновим степом на червоно-коричневих і каштанових ґрунтах; це основний район неполивного землеробства і відкриття цілини. Південніше розвинена рідкісна напівпустельна і пустельна полинно-солянкова рослинність на частково засолених світло-каштанових, а на півдні сіроземних і бурих ґрунтах з плямами солонців і пісків; на піщаних масивах — злаково-полинова і чагарникова рослинність. На піднесених місцях дрібносопочника поширені степи з острівцями деревної рослинності ([[сосна]], [[береза]], [[осика]], [[верба|верби]]) на сильно щебнистих каштанових і гірських чорноземних ґрунтах.
| |||