Валлійці: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м функція здійснюється через шаблон
м вікіфікація
Рядок 11:
}}
 
'''Валлійці''' ({{lang-cy|Cymry}}) — народ, що населяє одну з чотирьох складових [[Велика Британія|Великої Британії]] [[Уельс]]. Валлійці відносяться до так званої [[Кельти|«кельтської» групи народів]] («keltoi / keltae» називали себе племена, що населяли території між ріками [[Сена|Сеною]] й [[Марна (річка)|Марною]]; лише пізніше римляни стали так іменувати різні племінні групи, що мешкали в Галії, використовуючи слово «кельт» (celt), як синонім слова «галл»). Сучасна французька назва валлійців — {{lang-fr|Gallois}}, галли. Давня назва валлійців — «кімри» (валлійською означає «співвітчизники»), тепер це також самоназва валлійців. Від слова кімри походить також і назва області [[Камбрія]] в [[Англія|Англії]].
 
Як один з «кельтських» народів, валлійці відокремилися від [[брити|бритів]], іншого «кельтського» народу, що раніше населяв територію сучасної [[Велика Британія|Великої Британії]].
Рядок 24:
 
== Топоніми ==
Назви поселень для більшості європейців здаються дивними: Glyndyfrdwy, Llangollen, Glan-yr-afon, Cefnddwysarn чи Llandderfel. Масив Сноудон, найвищу гору в [[Уельс]]і, місцеві називають Yr Wyddfa. І Бала (Y Bala) — старе валлійське містечко, яке [[1310]] року заснували англійці, щоб у такий спосіб приборкати і контролювати бунтівний район Пенлін.
 
== Валлійська мова ==
Рядок 34:
Про неприязнь між валлійцями й [[англійці|англійцями]] навіть ходять легенди, і можна на цю тему написати велику книгу. Згідно з одним анекдотом, коли [[1899]] року до одного з містечок приїхала королева Вікторія, власниця місцевої крамниці відмовилася обслужити монарха, вважаючи її «старою марнотратною бабою». Валлійці (подібно до [[шотландці]]в та [[ірландці]]в в Ольстері) досі вважають англійців загарбниками, водночас англійці зазвичай трактують валлійців із півночі як дурників, які «не можуть» навчитись [[англійська мова|англійської мови]].
 
Річ у тому, що валлійці, котрих уже досить давно ([[1282]] року) остаточно підкорив король могутньої Англії [[Едвард І]], не дали себе остаточно асимілювати. Їхня стара мова витримала, як не дивно, серед численних на тих теренах сторожових замків, які споруджували Едвард  І та його наступники, щоб зміцнити свою владу. Ті замки нині для [[англійці]]в — історичні пам'ятки найвищого класу. Для валлійців це радше прикре свідчення їхніх поразок. Валлійці ніколи не були такою войовничою нацією, як шотландці. Останню і водночас найсерйознішу спробу скинути ярмо англійського панування було зроблено [[1400]]-го року — тоді [[ОуайнОвайн Гліндур]] (Owain ap Gruffyd Glyn Dwr of Glydyfrdwy) у своєму маєтку неподалік [[Бала|Бали]] проголосив себе суверенним князем [[Уельс]]у і підняв повстання проти англійського панування, яке вдалось повністю придушити лише через 15 років.
 
Нині лише 30 % майже тримільйонної спільноти валлійців вільно розмовляють [[валлійська мова|валлійською мовою]]. Збереглася вона передусім на півночі. Та промисловий південь, де розмовляють здебільшого англійською, теж поступово відкриває своє валлійське коріння.
 
Ще в період правління [[Маргарет Тетчер]] валлійські діти навчалися винятково англійською мовою, бо [[Консервативна партія Великої Британії|консерватори]] боялися, що впровадження валлійської у школах пробудить антибританські настрої серед «приборканих» багато століть тому валлійців.
 
== ДивисьДив. також ==
* [[Валлійська мова]]
* [[Уельс]]