Монсеррат Кабальє: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
UaDiamond (обговорення | внесок)
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Рядок 25:
Навчалася у консерваторії при барселонскьому театрі Лісео, яку закінчила в 1954 році. З 1956 працює в Базельській опері, де виконувала ролі Тоски, Аїди, Арабелли и Саломеї.
 
Між 1956 і 1965 роками Монсеррат Кабальє співала в оперних театрах різних міст Європи — [[Бремен|Бремена]], [[Мілан|Мілана]], [[Відень|Відня]], [[Барселона|Барселони]], [[Лісабон|Лісабона]], а також виконала в [[Мехіко]] в 1964 році партію Манон з [[Манон|однойменної опери]] [[Жуль Массне|Массне]]. Світову популярність здобула в 1965 році, коли вийшла на заміну американської співачки Мерилін Хорн в партії Лукреції Борджії в [[Лукреція Борджіа (опера)|однойменній опері]] [[Гаетано Доніцетті]] (концертне виконання в «<nowiki/>[[Карнегі-хол|Карнегі-холі]]<nowiki/>»). Газета «<nowiki/>[[Нью-Йорк таймс|Нью-Йорк Таймс]]<nowiki/>» подаючи рецензію «Каллас + Тебальді = Кабальє» писала:{{Цитата|Міс Кабальє достатньо було заспівати перший романс ... і стало ясно, що вона володіє не тільки чистим і прекрасним голосом, але й вокальною майстерністю ... Вона може парити на pianissimo в найвищому регістрі, повністю контролюючи кожну ноту, і навіть на повній динаміці голос не втрачає ясності і точноyjyстіточності контура ...|3=|4=}} Газета «Геральд Трибюн» також писала: {{Цитата |Жодна попередня реклама не могла б передбачити виняткового враження, що ця струнка жінка, яка ніби зійшла з полотен Гойї, справила на аудиторію, вже зіпсовану такими зірками як [[Марія Каллас|Каллас]] і [[Джоан Сазерленд|Сазерленд]]. Коли Кабальє заспівала свою першу арію… щось змінилося в атмосфері. На мить здалося, що люди перестали дихати…}} У тому ж 1965 році Кабальє на запрошення Рудольфа Бінга дебютувала в «[[Метрополітен-опера]]» (Нью-Йорк), де виконала партію Маргарити в «<nowiki/>[[Фауст (опера)|Фаусті»]]. Після цього виступала на сцені «Метрополітен-опера» аж до 1988 року. Серед кращих партій, виконаних на сцені цього театру: Луїза в «Луїза Міллер», Леонора в «<nowiki/>[[Трубадур (опера)|Трубадурі]]<nowiki/>», Віолетта у «<nowiki/>[[Травіата|Травіаті]]<nowiki/>», Дездемона в «<nowiki/>[[Отелло (Верді)|Отелло]]<nowiki/>», Аїда, Норма в однойменній опері [[Вінченцо Белліні]].
 
 
24 січня 1970 року дебютувала в театрі «<nowiki/>[[Ла Скала]]<nowiki/>» також у партії Лукреції Борджії. У наступні роки виконала в театрі «Ла Скала» Марію Стюарт, Норму, Луїзу Міллер, Анну Болейн.