Відмінності між версіями «Штерн Ернст Романович»

нема опису редагування
| партія =
| нагороди =
| місце_проживання =
| інші_імена =
| псевдонім =
| прізвисько =
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 25.06.1859
| причина_смерті =
| Alma_mater =[[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |Новоросійський Імператорський університет]]
| відомий_(відома) =
| підпис =
| примітки =
| зріст =
| підпис_герба =
| Наукова ступінь = Доктор філологічних наук
| Галузь наукових інтересів = Історик
}}
'''Штерн Ернст Романович''' ([[25 червня]] 1859  р., [[Ліфляндська губернія]], [[Російська імперія]] — [[27 квітня]] [[1924]], [[Німеччина]]) — [[Історія|історик]]. [[Професор]], [[Доктор філологічних наук|доктор філології]] ([[1884]]), [[декан]] історико-філологічного факультету [[Новоросійський університет|Новоросійського Імператорського університету]] (нині – [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]). 
 
'''Штерн Ернст Романович''' ([[25 червня]] 1859 р., [[Ліфляндська губернія]], [[Російська імперія]] – [[27 квітня]] [[1924]], [[Німеччина]]) – [[Історія|історик]]. [[Професор]], [[Доктор філологічних наук|доктор філології]] ([[1884]]), [[декан]] історико-філологічного факультету [[Новоросійський університет|Новоросійського Імператорського університету]] (нині – [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]). 
 
== Біографія ==
У [[1880]]—[[1883|1883&nbsp;]]<nowiki/>рр. за пропозицією Міністерства народної освіти був прикомандирований до [[Дерптський університет|Юр'ївського (Дерптського) університуту]] для наукової підготовки до магістерського звання.
 
У [[1883]]&nbsp;р. після публічного захисту дисертації «{{lang-ru|Катилина и партийная борьба в Риме от 66-63 годов}}<nowiki/>», одержав ступінь [[Магістр|магістра]] класичної філології [[Тартуський університет|Дерптського університету]] й був відряджений міністерством за кордон «для вдосконалення в науках». Після повернення у [[1884]] захистив дисертацію (про спартанско-фіванське протистояння в першій половині ІV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.), одержав ступінь [[Доктор філологічних наук|доктора філології]]. Обидві дисертації були написані й захищені німецькою мовою. Після захисту докторської дисертації призначається на посаду приват-доцента [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Імператорського Новоросійського університету]] (нині&nbsp;— [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]) по кафедрі [[Класична філологія|класичної філології]].
 
У [[1886]]&nbsp;р. він затверджується на посаді екстраординарного, потім ординарного професора.
З [[1904]] на кошти [[Імператорська археологічна комісія|Імператорської Археологічної Комісії]] почав розкопки давньогрецького поселення на острові [[Березань (острів)|Березань.]]
 
У [[1902]]—[[1903]]&nbsp;рр. відкрив трипільське поселення в селі Петрени Бельцького повіту [[Бесарабська губернія|Бесарабської губернії]]. Коло наукових інтересів Е. Штерна було надзвичайно широке. Його перу належать роботи з історії [[Давня Греція|Давньої Греції]] та [[Давній Рим|Риму]], із проблем грецької колонізації [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]]. Особливе місце займають публікації епіграфічних пам'ятників з [[Ольвія|Ольвії]], [[Керч]]<nowiki/>і, [[Феодосія|Феодосії]]. Йому належить перша публікація знаменитого [[Бородінський скарб|Бородінського скарбу]] [[Епоха бронзи|епохи бронзи]]. Він опублікував понад 250 наукових праць, значну частину за кордоном. Неодноразово виступав на міжнародних конгресах та археологічних з'їздах у [[Лондон|Лондоні]]і, [[Берлін|Берліні]]і, [[Варшава|Варшаві]]. Окрім того, його доповідь на археологічному з'їзді у [[Рига|Ризі]] в [[1896]] допомогла розкрити найбільшу археологічну фальсифікацію: придбана Лувром золота корона скіфського Сайтафарна була зроблена в Одесі ювеліром І. Рухумовським.
 
В 1908-1911 1908—1911 роках очолював [[Одеські вищі жіночі курси|Одеські вищі жіночі курси.]]
 
Був почесним членом [[Одеське товариство історії і старожитностей|ОТІС]], дійсним членом [[Московське археологічне товариство|Московського археологічного товариства]]; за свою службу був нагороджений орденами Св. Володимира ІV ступеня, Св. Станіслава та Св. Ганни ІІ ступеня, пам'ятною медаллю на згадку царювання Олександра ІІІ, хрестом австрійського ордена Франца-Йосипа. Після смерті сина-школяра ([[1910|1910&nbsp;]]<nowiki/>р.) прийняв запрошення [[Галле-Віттенберзький університет|Галлі-Віттенберзького університету]] й в [[1911]]&nbsp;р. звільнився з [[Новоросійський університет|ІНУ]] (нині&nbsp;— [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]) та переїхав до [[Німеччина|Німеччини]]. Ще кілька років перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]] він приїжджав в [[Одеса|Одесу]] для продовження розкопок на [[Березань (острів)|Березані]]. Два рази обирався [[Ректор|ректором]] університету в [[Галле (Бельгія)|Галлі]] ([[1921]]/[[1922]] і [[1923]]/[[1924]]).
 
Помер у квітні [[1924]]&nbsp;р.
 
== Наукова діяльність ==
Велику роль в науковому житті Штерна відіграло [[Одеське товариство історії і старожитностей|Одеське товариство історії та старожитностей]], членом якого він був з [[1891]] року; а з [[1896]] року став зберігачем ([[Директор|директором]]) [[Одеське товариство історії і старожитностей|Музею Товариства]]. Завдяки його зусиллям музею було передано всю споруду; експозція та фонди були зорганізовані суто за науковим принципом, почалися публікації античних колекцій (наприклад, у співавторстві з О. &nbsp;М. &nbsp;Деревицьким та О. &nbsp;А. &nbsp;Павловським було видано каталог теракот музею). Е. &nbsp;Р. &nbsp;Штерн проводив інтенсивні польові дослідження в Північному Причорномор'ї, що дозволило йому зробити цілу низку видатних відкриттів в історії грецької колонізації. Величезною заслугою Штерна була локалізація античної Тіри на місці Акерману (сучасний Білгород-Дністровський) та проведення перших археологічних розвідок пам'ятки. З [[1904]] &nbsp;р. на кошти [[Імператорська археологічна комісія|Імператорської Археологічної Комісії]] Штерн започаткував розкопки давньогрецького поселення на острові [[Березань (острів)|Березань]]. В [[1892]]-[[1903]] &nbsp;рр. ним було відкрите трипільське поселення Петрени Бельського повіту Бесарабської губернії.
 
Коло наукових інтересів Е. Штерна було дуже широке. Його перу належать праці з історії [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]] та [[Стародавній Рим|Риму]], з проблем грецької колонізації [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]]. Особливе місце займають публікації епіграфічних пам'яток з Ольвії, Керчі, Феодосії. Він першим опублікував видатний Бородинський скарб доби бронзи. Е. &nbsp;Р. &nbsp;Штерном було опубліковано понад 250 наукових праць. Одна з його доповідей на археологічному з'їзді в Ризі, в 1896 &nbsp;р., допомогла розкрити гучну археологічну фальсифікацію: придбана Лувром золота корона скіфського царя Сайтафарна була зроблена в Одесі, ювеліром І. Рухумовським.
 
Е. &nbsp;Р. &nbsp;Штерн&nbsp;— почесний член [[Одеське товариство історії і старожитностей|Одеського товариства історії та старожитностей]], дійсний член [[Московське археологічне товариство|Московського археологічного товариства]]. За свою службу він був нагороджений орденами св. Володимира ІV &nbsp;ст., св. Анни II &nbsp;ст., св. Станіслава та пам'ятною медаллю на пам'ять про царювання Олександра III. В нього також була й іноземна нагорода&nbsp;— кавалерський хрест австрійського ордена Франца-Йосипа. 
 
== Праці ==
* Новооткрытая Ольвийская надпись / Э. &nbsp;Р. &nbsp;Штерн // Записки Одесского общества истории и древностей.&nbsp;— 1893.&nbsp;— Т. 16.&nbsp;— С. 1-42;
* К вопросу о происхождении готското стиля предметов ювелирного искусства / Э. &nbsp;Р. &nbsp;Штерн // Записки Одесского общества истории и древностей.&nbsp;— 1897.&nbsp;— Т. 20.&nbsp;— С. 1-15;
* Sur la fаlsіfіcatіon dеs аntіquіtеs en Russie / E. R. Shtern // J. d’ Аnthroроlоgіе.&nbsp;— 1899.&nbsp;— &nbsp;10.&nbsp;— Р. 122;
* Доисторическая греческая культура на юге России / Э. &nbsp;Р. &nbsp;Штерн // Тр. VIII Археол. съезда в Екатеринославе.&nbsp;— 1905.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 9-52;
* Іе griесhіshе Коlоnіsаtion аm Nоrdеstade dеs Schwаrzen Мееrеs іm Lichtе archäоlogісher Fоrschung / E. R. Shtern // Кlіо.&nbsp;— 1909.&nbsp;— Вd. 60, № &nbsp;2.&nbsp;— S. 139-152139—152;
* Несколько бронз из коллекции Одесского музея / Э. &nbsp;Р. &nbsp;Штерн // Записки Одесского общества истории и древностей.&nbsp;— 1911.&nbsp;— Т. 29.&nbsp;— С. 21-44.
 
== Література ==
* Кузьміщев О. Науково-педагогічна та організаційна діяльність Ернста Романовича фон Штерна / О. Кузьміщев // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині.&nbsp;— 2015.&nbsp;— Вип. 19.&nbsp;— С. 46-57.
* [http://liber.onu.edu.ua/pdf/profonu/t4.pdf Професори Одеського (Новоросійського) ун-ту: біогр. слов. / ОНУ iм. I. I. Мечникова, Наук. б-ка.&nbsp;— Вид. 2-ге, доп.&nbsp;— Одеса : Астропринт, 2005.&nbsp;— Т. 4: Р–Я.&nbsp;— С. 442-445442—445.]
* Фролов Э. &nbsp;Д. &nbsp;Немецкий профессор в русском университете: Эрнст Романович фон Штерн (1859-19241859—1924) / Э. &nbsp;Д. &nbsp;Фролов // Проблемы социальной истории и культуры средних веков и раннего нового времени.&nbsp;— 2001.&nbsp;— &nbsp;3.&nbsp;— С. 29-52.
* Эрнст Романович фон Штерн // Плесская-Зебольд Э. &nbsp;Г. &nbsp;Одесские немцы / Э. &nbsp;Г. &nbsp;Плесская-Зебольд.&nbsp;— Одесса, 1999.&nbsp;— С. 280-285280—285.
* Клейман И. &nbsp;Б. &nbsp;Первые исследователи Тиры / И. &nbsp;Б. &nbsp;Клейман // Аккерманские древности.&nbsp;— Белгород-Днепровский, 1997.&nbsp;— Вып. 1.&nbsp;— С. 256-269256—269.
* Ванчугов В. &nbsp;П. &nbsp;Одесское общество истории и древностей на рубеже ХІХ и ХХ вв. и Э. &nbsp;Р. &nbsp;Штерн / В. &nbsp;П. &nbsp;Ванчугов // 150 лет Одесскому обществу истории и древностей : тез. докл. конф.&nbsp;— Одесса, 1989.&nbsp;— С. 24-27.
* Щеглов А. Н. Э. &nbsp;Р. &nbsp;Штерн в России / А. &nbsp;Н. &nbsp;Щеглов // Традиции Российской археологии : материалы метод. семинара.&nbsp;— СПб., 1986.&nbsp;— С. 56-57.
* Нäusler А. Еrnst von Stern, Аrchaоlоgе іn dеssa und Наlle. Zum Grbаrstag 125 / А. Нäusler // ЕАZ.&nbsp;— 1984.&nbsp;— &nbsp;25.&nbsp;— S. 683-695683—695.
* Курінний П. П. Е. &nbsp;Р. &nbsp;Штерн / П. &nbsp;П. &nbsp;Курінний // Україна.&nbsp;— 1927.&nbsp;— Кн. 4.&nbsp;— С. 220-223220—223.
* Шестаков С. &nbsp;П. &nbsp;По поводу новейших трудов по истории и топографии Херсонеса Таврического / С. &nbsp;П. &nbsp;Шестаков // Изв. о-ва археологии, истории и эгнографии при Казан. ун-те.&nbsp;— 1925.&nbsp;— Т. 32, вып. 1.&nbsp;— С. 146-151146—151.
* Дложевський С. С. Е. &nbsp;Р. &nbsp;Штерн : некролог / С. &nbsp;С. &nbsp;Дложевський // Вісн. Одес. комісії краєзнавства при ВУАН.&nbsp;— 1925.&nbsp;— Ч. 2/3.&nbsp;— С. 99-101.
 
* ''Кривець Н.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Штерн Ернст] // {{ЕІУ|10|660}}
 
== Посилання ==
* [http://news.onu.edu.ua/ukr/rector/single/42 Одеський національний університет імені І. &nbsp;І. &nbsp;Мечникова]
 
* [http://www.rusdeutsch-panorama.ru/jencik_statja.php?mode=view&site_id=34&own_menu_id=3402 Штерн Ернест Романович {{ref-ru}}]
 
68 681

редагування