Абордажний ворон: відмінності між версіями

'''Абордажний воронкрук''' ({{lang-la|corvus}} - — [[воронкрук]])  — обладнання, що застосовувалося в[[Стародавній Рим | Римському]] флоті для [[абордаж]]ного бою. Широко відомий з часів[[Перша Пунічна війна | Першої Пунічної війни]] проти [[Карфаген]]у.

У своїй третій книзі циклу «Історія» [[Полібій]] описує цей різновид [[Штурмовий трап | штурмового трапа]] як міст 1,2 метра завширшки і 10,9 метрів довжиною з невисокими поручнями з обох сторін. Ймовірно, «воронкрук» у вигляді перекидного мосту встановлювали на носі корабля. Одна його сторона прикріплювалася до нижньої частини спеціального стовпа, а друга була з'єднана з цим стовпом мотузкою. При ослабленні мотузки воронкрук опускався на ворожий корабель. У передній частині «воронакрука», на його нижній поверхні, закріплювали великий залізний гак або шип, що надавало передній частині трапа дзьобоподібну форму (звідси і назва «воронкрук»). Крюк був зроблений таким чином, щоб пробити палубу корабля противника при спуску «воронакрука», що забезпечувало міцне зчеплення суден і вільний прохід для римської морської піхоти (manipularii).

[[Файл: Corvus.svg | 200 px | thumb | left | Пристрій «воронакрука»]]

У III столітті до н. е. Рим не мав ні могутнього військово-морського флоту, ні великого досвіду морських воєн. Більше того, до Першої Пунічної війни, [[Римська республіка]] не починала військових кампаній за межами [[Апеннінський півострів | Апеннінського півострова]]. Військові сили Республіки були виключно сухопутними, а визначальними компонентами цих сил були дисципліна і мужність римських солдатів. «ВоронКрук» несподівано дозволив Риму протиставити свої сухопутні сили морським силам Карфагену, які перевершували римський військовий флот. Застосування римлянами абордажної тактики спрацювало — вони виграли кілька битв, найбільш значними з яких були [[битва у Мілах]], [[битва у Сулкі]], [[битва у миса Екном]], а також [[бій у Тіндарського мису]].

Незважаючи на ряд переваг, у «воронакрука» були і серйозні недоліки: сучасні експерименти показали, що вага «воронакрука» повинна була негативно позначатися на морехідних якостях корабля, на якому він встановлювався. Римляни майже повністю втратили два своїх флоти в штормах [[255 до н. е.]] та [[249 до н. е.]], значною мірою через зменшену [[остійність]] кораблів, викликану цими пристроями. Ймовірно, такі втрати стали основною причиною відмови від використання «воронакрука» при проектуванні кораблів до кінця Першої Пунічної війни. У міру вдосконалення римської військово-морської тактики і набору більш досвідчених суднових команд, перевага «воронакрука» в битвах більше не переважує ризик його використання. «ВоронКрук» не згадується в джерелах того періоду після битви при мисі Екном, а битва при Егатськіх островах, яка й вирішила долю Першої Пунічної війни, вже достеменно велася без використання «воронівкруків». Проте, пізніше, в [[Битва у Ноле|битві у Ноле]], римляни застосовували пристрої під назвою ''гарпаг'', які були зроблені на основі «воронакрука».

* [http://www.livius.org/cn-cs/corvus/corvus.html Опис абордажного воронукрука Полібієм {{ref-la}}]

* [http://flot.com/history/branches/nk/primenenie_NK.htm Капитан 1 ранга Мещеряков Б. П., капитан 1 ранга Янбих В.В Отечественный и зарубежный опыт применения надводных сил {{ref-ru}}]