Вікіпедія

Білицьке: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
да мне плевать!!!!!!!!!!
м Відкинуто редагування 176.111.43.44 (обговорення) до зробленого 188.163.1.63
Мітка: Відкіт
Рядок 1:
{{Місто України}}|
назва = Білицьке
| прапор = Флаг_Белицкого.jpg
| опис прапора = Прапор Білицького
| герб = Belick_coa.gif
| опис герба = Герб Білицького
| розташування = Location_map_of_Donetsk_oblast.svg
| mapx = 72
| mapy = 136
| регіон = [[Донецька область]]
| район = [[Добропільська міська рада]]
| код КОАТУУ = 1411570300
| засноване = [[1909]]
| магдебурзьке право =
| статус = [[1966]]
| населення = {{зменшення}} 8347 (01.01.2017)<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| площа = 2.05
| ref-площа =
| густота = 4071,7
| поштові індекси = 85043—85047
| код = 6277
| координати = {{coord|48|24|23|N|37|11|6|E|scale:30000|display=inline,title}}
| висота = 188
| водойма = р. [[Водяна (притока Самари)|Водяна]]
| станція = [[Мерцалове]]
| відстань = 4
| залізниця о = 84
| ref-залізниця о =
| автошлях о = 89,4
| ref-автошлях о =
| фізична о = 64,3
| ref-фізична о =
| залізниця с = 808
| фізична с = 531
| автошлях с = 609
| міста-побратими =
| день міста =
| адреса = 85043, Донецька обл., Добропільська міськрада, м. Білицьке, вул. Миру, 20, 6-31-20
| веб-сторінка = [http://www.belitskoemvk.gov.ua/ Білицька міськрада]
| мер = Заварзін Олександр Тихонович
| ремарки =
}}
 
'''Бі́лицьке'''&nbsp;— [[місто районного значення]] в [[Донецька область|Донецькій області]] [[Україна|України]], підпорядковане [[Добропільська міська рада|Добропільській міській раді]]. Розташоване поблизу залізничної станції [[Мерцалове]], в долині річки [[Водяна (притока Бика)|Водяної]] (притока річки [[Бик (притока Самари)|Бик]], басейн [[Дніпро (річка)|Дніпра]]). Відстань до [[Добропілля|райцентру]] становить близько 12&nbsp;км і проходить автошляхом {{Автошлях Т|0515}}.
 
Підпорядковане смт [[Водянське]] (1,6 тис. осіб).
 
== Історія ==
[[File:Каменная плита с датой основания города Белицкое.JPG|thumb|ліворуч|Кам'яна плита з датою заснування міста]]
Земля, де розташоване м. Білицьке, належала поміщикові Класіну. Після того, як він збіднів, землю купили заможні селяни Дегтярьов, Ліщина, Заварза, Рубель, Бутенко, які в 1909 році заснували хутір. Потім сюди приїхали нові родини з Росії, вихідці з одного села Бельчани, які стали себе називати себе за попереднім місцем проживання. Так, в 1909 році вперше згадується хутір Білицьке. Складався він всього з 15 саманових хат. Після встановлення радянської влади в селі Никанорівка утворилась сільська рада, до якої увійшов хутір Білицьке.
 
У 1932–1933 роках на хуторі з'явилися перші геологи з Юзівки, які відкрили великі поклади кам'яного вугілля. Восени 1941 року на хуторі була встановлена нацистська влада. Вперше німці прийшли в хутір в середині листопада. На території сьогоднішнього міста стояло всього 8-9 будинків (зараз по вулиці Шевченка). Німці організували сільськогосподарські роботи (господарство нинішнього радгоспу «Гірник»). З Німеччини надійшла техніка: трактори, сівалки, косарки.
 
У лютому 1943 року, при першій спробі захопити м. [[Покровськ]] (тоді мало назву Красноармійське), в районі хутора загинули танкісти і піхотинці, зі складу відступаючих з м. Красноармійська залишків частин 10 ТК (танкового корпусу), а також мирні жителі, які були поховані в братській могилі.
 
У 1951 році був затверджений проект будівництва шахти з робочим селищем на 15000 осіб. У 1953 році почалося будівництво селища.
 
Статус селища міського типу Білицьке отримало в 1956 році. Першим головою селищної ради був Тарас Макарович Завгородній, учасник другої світової війни.
 
З [[1966]] року отримало статус міста районного підпорядкування.
 
== Населення ==
* 2001 рік&nbsp;— 10,093 тис. осіб
* 2004 рік&nbsp;— 9,8 тис. осіб,
* 2011 рік&nbsp;— 8,8 тис. осіб.
 
За даними [[Перепис населення України 2001|перепису 2001 року]] населення міста становило 10154 осіб, із них 43,72% зазначили рідною мову [[Українська мова|українську]], 55,68%&nbsp;— [[Російська мова|російську]], 0,33%&nbsp;— [[білоруська мова|білоруську]], 0,02%&nbsp;— [[вірменська мова|вірменську]], 0,01%&nbsp;— [[болгарська мова|болгарську]], [[циганська мова|циганську]], [[польська мова|польську]], [[німецька мова|німецьку]] та [[єврейська мова|єврейську]] мови<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua]</ref>
 
== Економіка ==
 
Видобуток [[Кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]] (ГОАО Шахта «Білицька», «Водяна» ДП «Добропольеуголь»&nbsp;— остання закрита). ЦЗФ «Октябрська». Завод «Точмаш». Хлібокомбінат закрили і замість нього відкрили завод побутової хімії ОЛЛ ГРИН.
Більше 40% зайнятих в народному господарстві працюють у вугільній промисловості.
 
==Освіта==
* [[Білицький професійний ліцей]]
 
== Визначні місця ==
* [[Білицький професійний ліцей]]
* ЗОШ №&nbsp;8, 9, 10
* [[Білицька міська лікарня|Білицька міська лікарня (вул. Паркова)]]
 
== Соціальна сфера ==
3 загальноосвітні школи, музична школа, лікарня, стадіон, будинок культури, професійно-технічне училище.
 
== Персоналії ==
 
*[[Заєць Богдан| Заєць Богдан ]] - член НРУ з 1989 року - [[Борець за незалежність України у ХХ сторіччі]] (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19), [[громадський діяч]] &nbsp;— активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.
*Іванців Іван Юрійович -член НРУ з 1989 року, [[член УПА]] - [[Борець за незалежність України у ХХ сторіччі]] (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19), [[громадський діяч]],— активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.
* Іванюк Василь [[сотник УПА]], [[Борець за незалежність України у ХХ сторіччі]] (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19)
*[[Кузьмін Сергій| Кузьмін Сергій ]] - член НРУ з 1989 року - [[Борець за незалежність України у ХХ сторіччі]] (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19), [[громадський діяч]] &nbsp;— активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.
*[[Лапшина Тамара| Лапшина Тамара]] - - член НРУ з 1989 року - [[Борець за незалежність України у ХХ сторіччі]] (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19), [[громадський діяч]] &nbsp;— активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.
[[Файл:Гельсінська спілка-1.jpg |thumb|Файл:Гельсінська спілка-1.jpg [[Луців Степан Ілліч |Луців Степан Ілліч перший зліва у верхньому ряду, другий- Ярослав Гомза, третій Вячеслав Чорновіл]]]]
*[[Луців Степан Ілліч ]] -член НРУ з 1989 року, [[член УГС]] - [[Борець за незалежність України у ХХ сторіччі]] (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19), [[громадський діяч]],[[журналіст]]— активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.
* [[Чабан Федір Гнатович]] - Герой Соціалістичної праці
* [[Федористов Олександр Михалович]] - Герой Соціалістичної праці
* Шутов Яким Якимович (нар. 18.03.1928- пом. 26.04.2000).-член НРУ з 1989 року, [[член УПА]] - [[Борець за незалежність України у ХХ сторіччі]] (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19), [[громадський діяч]],— активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.
Народився в м. Немирові Вінницької області, служив на Далекому Сході, працював в Одеському порту вантажником, будував порт в Чорноморську (Іллічівську), відбудовував Запорізьку ГЕС, був направлений на відбудову шахт Донбасу, до виходу на пенсію, працював гірничим робітником очисного забою, майстром на шахта ВодянаІІ, ВодянаІ, Білицька .
* [[Шутов Ілля Якимович |Шутов Ілля Якимович]] ([[15 жовтня]] [[1957]], м. '''Білицьке''', [[Донецька область|Донецької області]])&nbsp;член РУХу з 1989 року -активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України. Активний учасник чотирьох революцій в Україні.[[Борець за незалежність України у ХХ сторіччі]] (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19), Постраждалий учасник Революції Гідності, [[громадський діяч]], [[юрист]], [[журналіст]]&nbsp;— .
 
== Жертви сталінських репресій ==
Всього у 1921—1953 роках (роки правління І. В. Сталіна) у СРСР, за підрахунками державного російського історика РАН В. Земськова, було засуджено 3,77 млн осіб, з них до вищої міри покарання — 643 тисячі осіб, на заслання — 765 тисяч осіб (дані з довідки на ім'я Н. С. Хрущова). В книзі з промовистою назвою «Велика брехня XX століття» Земськовим вказується, що найбільша кількість засуджених (загалом, не лише за «політичними» статтями) знаходилась у ГУЛАГу у 1950 році — 2,56 млн осіб.[2] При цьому, деякими дослідниками констатовані факти навмисного применшення істориками РАН значущості питань, що ними вивчалися,[3] і це ставить під розумний сумнів результати досліджень працівників Російської академії наук.
Так за підрахунками незалежних від влади російських та західних істориків, кількість жертв сталінського демоциду зазначається, як в десятки разів більша від наведеної В. Земськовим. Наприклад, багаторічний радянський політв'язень O. Солженіцин на підставі власних спостерігань і досліджень, в книзі Архіпелаг ГУЛАГ[4] вказує більш реалістичну кількість жертв сталінського режиму в розмірі 66 мільйонів людей, а оцінки західних істориків називає між 45 млн та 80 млн жертв репресій. В числі тих, хто постраждав від сталінських репресій був * '''[[Ліщина Володимир Гнатович]]''', 1921 року народження, х. Білецький Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Червоноармієць роти ПТР 718-го стрілецького полку 139-ї стрілецької дивізії. Заарештований 11 серпня 1942 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР засуджений на 8 років ВТТ. Реабілітований у 1995 році.
 
== Пам'ятники ==
[[Файл:Бiлицьке.jpg|міні|188x188пкс|Бюст Тарасу Григоровичу Шевченко.]]
* ''' Бюст Тарасу Григоровичу Шевченку''' знаходиться на задвірках Будинку Культури ім. Т.Г.Шевченка у занедбаному стані, серед бур'янів закинутого парку, куди був перенесений в середині 1970-х років з місця перед площею, яка носить його ім'я. Замість '''Бюсту Тарасу Григоровичу Шевченку''', на його місце, комуністами був встановлений бюст їхньому вождю - В.Ульянову (тюремне псевдо - Лєнін), в свою чергу перенесений з в'їзду в місто. Місце для нього виявилось не вдалим, бо його тужливий погляд був спрямований на вино-горілчаний відділ гастроному, що викликало багато жартів, особливо в час " боротьби з алкоголем" під час "перебудови" М.Горбачьова. Внаслідок декомунізації - демонтований 2015 року, але ''' Бюст Тарасу Григоровичу Шевченку''' на місце не повернутий, так і знаходиться на задвірках.
[[Файл:Меморіал на честь радянських воїнів Південно-Західного фронту і воїнів-земляків.jpg|thumb|ліворуч|Меморіал на честь радянських воїнів Південно-Західного фронту і воїнів-земляків]]
* '''Братська могила воїнів і мирних мешканців Білицького, пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули під час Другої світової війни.'''
 
* '''Могила воїна-інтернаціоналіста, що воював і загинув внаслідок агресивної, загарбницької політики СРСР (Росії) в Афганістані''', рядового Швецова Володимира Павловича - знаходиься на міському цвинтарі м. Білицьке. 
 
== Релігія ==
* Храм мц . Олександри '''Українська православна церква'''<ref>У статті назви «УПЦ» та «Українська православна церква» стосуються Української православної церкви (Московського патріархату).</ref> ('''УПЦ'''; також '''Українська православна церква Московського патріархату''', '''УПЦ МП''')&nbsp;— [[самоврядна церква|самоврядна]] [[православна церква]] з правами широкої [[Автономія (православ'я)|автономії]] у складі [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]<ref
* Храм - каплиця св . Варвари
*
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://belitskoe.at.ua Міський сайт Білицьке Online]
* Подолян В.В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В.В. Подолян. – Донецьк: Престиж-party, 2009. – 367
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=22.03.2014&rf7571=8403 Картка на сайті ВР]
* [http://www.vesna.org.ua/txt/biletskv/lavrivp/zeml.html Петро Лаврів. Моя земля&nbsp;— земля моїх батьків. Донецьк, [[Український культурологічний центр]], 1994.]
* [[Пірко Василь Олексійович|Василь Пірко]] Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
* [http://www.vesna.org.ua/txt/lavrivp/zeml.html Петро Лаврів. Моя земля&nbsp;— земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с.]
* [http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/Donetsk_population.pdf Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел)] / [[Український культурологічний центр]]. – Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2003. – 180 с.
* [[Лаврів Петро|Петро Лаврів]]. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
* [http://ruthenia.info/txt/biletskv/myjdemo/index.html Ми йдемо!] (нариси з історії Донецького обласного ТУМ) / В. Білецький, В. Оліфіренко, В. Тиха, М. Любенко, Ф. Олехнович, В. Ребрик, Г. Гордасевич, С. Єременко. Заг. Редакція В. Білецького.&nbsp;— Донецьк: Український культурологічний центр.&nbsp;— 1998.&nbsp;— 224 с. —12,13,15,17,20,22,23,31,33,45,51,61,62,65,67,70,71,76,89,91,95,100,101,102,106,115,167,168,169,177 с.
* Три дні вересня вісімдесят дев'ятого. Матеріали Установчого з'їзду Народного руху України за перебудову.- Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України, Редакція щорічника «Україна. Наука і культура», Український народний рух.&nbsp;— 2000. −434 с.
* [[Володимир Мазанов|Мазанов. В.]] Моє Життя. Київ- Донецьк: А.&nbsp;М.&nbsp;Дума, 2008.87 с.
* [[Володимир Білецький|Білецький В. С.]] Історія Донецької крайової організації Народного Руху України (1989—1991&nbsp;рр.). Донецьк: [[Український культурологічний центр]], [[Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка|Донецьке відділення НТШ]], 2009.
* Схід. Аналітично інформаційний журнал. Снецвипуск №&nbsp;6 (97) вересень 2009&nbsp;— 29, 36,44-46,58с.
* [[Поровський Микола Іванович|Поровський М.]] Тільки РУХом життя і обіймеш… Повість спогад. Рівне: ППЛапсюк, 2009.375 с.
* Три дні вересня вісімдесят дев'ятого. Матеріали Установчого з'їзду Народного руху України за перебудову. Видання друге&nbsp;— Київ: «Українська енциклопедія» ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана&nbsp;— 2009. −434 с.
* http://novosti.dn.ua/details/95360/
* Шлях до незалежності: суспільні настрої в Україні кін. 80 -х рр. ХХ ст. Документи і матеріали до 20 -ї річниці незалежності України.&nbsp;— Київ: [[Національна академія наук України]] [[Інститут історії НАН України]], [[Галузевий державний архів Служби безпеки України]].&nbsp;— 2011.- 502 с.
{{Добропілля}}
{{Населені пункти Донецької області}}
 
{{Населені пункти Донецької області}}{{Добропілля}}
[[Категорія:Міста Донецької області]]
[[Категорія:Покровська агломерація]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Білицьке