Возняк Михайло Степанович: відмінності між версіями

{{Особа}}{{othernames|Возняк}}

Народився [[3 жовтня]] [[1881]] року в селі Вільках Мазовецьких (тепер село [[Волиця (Жовківський район)|Волиця]] [[Жовківський район|Жовківського району]] [[Львівська область|Львівської області]]) в [[селяни|селянській]] родині. У 1908 році закінчив філософський факультет [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]]. У 1908—19141908–1914 роках вчителював у Львівській гімназії. У 1920—19391920–1939 роках працював у прогресивних журналах «Вікна», «Культура» тощо<ref>{{УРЕ}}</ref>. З [[1939]]&nbsp; р.&nbsp; — [[професор]] Львівського університету, з 1944 року завідував кафедрою української літератури у Львівському університеті. Член [[КПРС]] з 1951 року.

1940 року був обраний депутатом [[Верховна Рада Української РСР|Верховної Ради УРСР]] першого скликання від Рава-Руської виборчої округи №&nbsp; 331 Львівської області<ref>[http://www.knowbysight.info/1_UKRA/14582.asp Довідник з історії КПРС.] {{ref-ru}}</ref>.

Помер [[20 листопада]] [[1954]] року у Львові. Похований у [[Львів|Львові]] на [[Личаківське кладовище|Личаківському кладовищі]] (поле №&nbsp; 1). На могилі [[барельєф]] роботи [[скульптор]]а [[Мисько Еммануїл Петрович|Еммануїла Миська]]<ref>''Жадько В.&nbsp; О.&nbsp;'' Український некрополь // К., 2005.&nbsp; — С. 146.</ref>.

Опублікував статті «Виправа запорожців на Перекоп 1608 р.» (1930), «Хто ж автор так званого [[Літопис Самовидця|„Літопису Самовидця]]“?» (1933), «Псевдо-[[Кониський Григорій|Кониський]] і Псевдо-[[Полетика Григорій Андрійович|Полетика]]», «„[[Історія Русів]]»„ у літературі й науці"» (1939).

Автор «Історії української літератури» (Т. I—IIII–III; 1920—19241920–1924).

Автор праць з історії [[Давня українська література|давньої української письменості]] («Матеріали до історії української пісні і вірші. Тексти й замітки», т. 1—31–3, 1913—19251913–1925; «Початки української комедії. 1619—18191619–1819», 1919; «Історія української літератури», т. 1—31–3, 1920—241920–1924), про життя і творчість письменників 19&nbsp;XIX — поч. 20XX ст. (І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, Л. Боровиковського, М. Шашкевича, Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, П. Грабовського, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стефаника), з фольклору, історії українського театру, міжслов'янських культурних взаємин, мовознавства, історії правопису, про підручники з граматики в Галичині («Причинки до студій над писаннями Лаврентія Зизанія», 1908; «Філологічні праці Івана Могильницького», 1910; «Галицькі граматики української мови першої половини XIX в.», 1911; «Граматика Лаврентія Зизанія 1596 р.», 1911; «Перша редакція „Розправи о язиці южнорускім і его наречіях“ Якова Головацького», 1914; «Уривок граматики давньої церковнослов'янської мови в порівнянні з українською», 1924; «Український правопис із словничком», 1929; "«З приводу фотокопії «Русалки„Русалки ДністровоїДністрової“», опубл. 1984).

Особливо вагомим є внесок Возняка у вивчення біографії і творчості [[Франко Іван Якович|Івана Франка]]. Він започаткував новий розділ у [[Франкознавство|франкознавстві]]&nbsp; — вивчення світогляду Івана Франка. Опубліковано ряд недрукованих творів І. Франка, підготував і видав «Листування І. Франка і М. Драгоманова» (1928), реконструював твори «Лель і Полель», «Не спитавши броду», «Іригація» тощо.

Упорядник книги «Українські народні казки» (томи 1—31–3, 1946—19481946–1948). Вивчав історію української журналістики.

* ''Возняк Михайло.'' [http://elib.nplu.org/object.html?id=9501 Возняк М.9499 Історія української літератури. Т. 13 : ДоВіки кінцяXVI—XVIII, XVч. 2 віку: (з 5354 іл.) / Михайло Возняк.&nbsp; — У Львові : Накладом Т-ва «Просвіта», 19201924.&nbsp; — 344IV, 564 с. : іл.&nbsp; — (Загальна бібліотека «Просвіти» ; ч. 15).]

* ''Вальо М. А.'' Академік М.&nbsp; С.&nbsp; Возняк і книга // Формування і використання бібліот. фондів.&nbsp; — К., 1984.

* [https://ic.pics.livejournal.com/81412/14236511/362504/362504_original.jpg Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР] // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР].&nbsp; — 1940.&nbsp; — №&nbsp; 72 (5861).&nbsp; — 28 березня.&nbsp; — С. 1.