Відкрити головне меню

Зміни

м
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у [[львів]]ському журналі «Мета» у номері 4 за [[1863]] рік. Отримавши поширення на [[Західна Україна|Західній Україні]], вірш не пройшов повз увагу [[релігія|релігійних]] діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав [[музика|музику]] до нього. Вперше надрукований у 1863, з нотами — в 1865.
 
Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 у [[Перемишль|Перемишлі]] як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку<ref>[https://zik.ua/news/2018/03/02/u_lvovi_poklaly_kvity_do_pamyatnyka_myhayla_verbytskogo_1277409 У Львові поклали квіти до пам’ятника Михайла Вербицького]</ref>. На [[Грамофонна платівка|платівку]] вперше записаний у [[кельн]]ському відділенні [[Deutsche Grammophon|«Грамофону»]] в жовтні 1910 року<ref>Максимюк Степан. З історії українського звукозапису та дискографії (141 с.). Львів — Вашингтон: Видавництво Українського Католицького Університету 2003. 288 с. ілюстроване ISBN 966-8197-11-9</ref> у виконанні [[Менцинський Модест Омелянович|Модеста Менцинського]]. У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів [[Українська Народна Республіка|УНР]] та [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]]. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання [[Нью-Йорк Таймс|The New York Times]] опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:
 
<blockquote><poem>
8293

редагування