Ікона Розп'ятого Спасителя Зарваницька: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Період XVIII століття. Формування та розвиток паломницького центру: додав ще одне джерело |
Додано фото центрального вівтаря. Дрібні редагування |
||
Рядок 24:
== Опис ==
Згідно з {{не перекладено|Візитація (церковна)|візитацією|en|Canonical visitation}} [[1759]] року у південній [[Каплиця|каплиці]] стояв невеликий [[вівтар]] із [[Чудотворні ікони|чудотворним]] образом [[Розп'яття Христове|Розп'ятого Ісуса Христа]]. На ньому була тернова корона з діамантами, золоті та срібні ланцюжки, золоті монети. Біля нього — шість великих дзеркал сріблом оправлених гданської роботи, багато срібних [[Вотивні предмети|вотів]]<ref name=":6">''Квич Л. М.'' [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/NznuoairD2009_2011_5_13.pdf З Історії Марійського духовного центру Зарваниця] // Наукові записки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. — Серія «Історичне релігієзнавство». — 2011. — Вип. 5. — С. 118.</ref>. Сам образ був намальований на полотні.
[[Файл:Бічний вівтар в церкві Святої Трійці в Зарваниці.png|міні|Бічний вівтар в церкві
Розмір ікони з прив'язкою до старовинних мір довжини становив: дві {{не перекладено|Чверть (міра довжини)|чверті|pl|Ćwierć (miara)}} в ширину та три з половиною чверті у висоту<ref name=":5">{{книга|автор=Лазорак Б.|частина=|заголовок=«Там би тя Бог простив…»: розгадка походження давньої чудотворної ікони Розп'яття Христового в Зарваниці та інквізиційні протоколи опитування свідків щодо зцілення мирян (1728, 1742 рр.)|оригінал=|посилання=|відповідальний=|видання=Дрогобицький краєзнавчий збірник|місце=Дрогобич|видавництво=Коло|рік=2017|том=|сторінки=404–406, 419|сторінок=|серія=XІХ–XХ|isbn=978-617-642-325-6|тираж=}}</ref>.
Значення елементів на іконі, що символізують [[Страсті Христові#Знаряддя страстей|знаряддя мук]] і [[Страсті Христові|Страстей Господніх]] досить легко пояснити: деякі з них прямо позначені в тексті [[Євангеліє|Євангелія]], інші доповнені на підставі [[Новозавітні апокрифи|апокрифічних переказів]]<ref>{{Cite book|title=Евангелие в памятниках иконографии|last=Покровский Н.|first=|year=1892|publisher=|location=СПб.|pages=378|language=ru|isbn=}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.ippo.ru/ipporu/article/orudiya-strastey-hristovyh-na-russkih-krestah-xvii-201899|title=Орудия Страстей Христовых на русских крестах XVII–XIX веков|last=Гнутова С.В.|first=|date=|website=www.ippo.ru|publisher=|language=ru|accessdate=2018-09-29}}</ref>. Так, молоток і цвяхи — знаряддя [[Розп'яття на хресті|розп'яття]]; [[Кліщі (інструмент)|кліщі]] та [[драбина]] — знаряддя {{не перекладено|Зняття з хреста|зняття тіла Ісуса Христа з хреста|ru|Снятие с креста}}; колона, [[бич]] і пучок {{не перекладено|Різка|різок|ru|Розги}} — знаряддя наруги і {{не перекладено|Бичування Ісуса Христа|бичування Ісуса|ru|Бичевание Иисуса Христа}}; [[Терновий вінець|терновий вінець]], табличка з написом [[INRI]] — для додаткового приниження спасителя; [[Маслина європейська|оливкова]] вітка — у [[Раннє християнство|ранніх християн]] була символом [[Мученик|мучеництва]]<ref>{{Cite web|url=http://megabook.ru/article/%D0%9E%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%20(%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB)|title=Олива (символ) — Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия — статья|website=Энциклопедия Кирилла и Мефодия|language=ru|accessdate=2018-09-29}}</ref>.
За висловом [[Реставрація (мистецтво)|реставратора]] Валерія Твердохліба ікона має символічне значення. Так, півень символізує момент [[Каяття|покаяння]] [[Петро (апостол)|Апостола Петра]]: «''Перш ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від мене''
== Історія ==
Рядок 43:
[[Файл:Церква с. Зарваниця.jpg|міні|Церква Пресвятої Трійці (Зарваниця). Місце перебування ікони Розп'яття до 1944 року]]
Дідич Зарваниці, [[чернігівський воєвода]] [[Пйотр Міхал Мйончинський]], зазнав від образу Спасителя чудотворної ласки. Тому він, етнічний поляк, став найбільшим [[Меценатство|меценатом]] зарваницького храму. Саме за його сприяння було офіційне оголошення чудотворності образу в 1742 році<ref name=":0" />. Його коштом було збудовано й облаштовано всередині відповідний для чудотворного образу [[Церква Пресвятої Трійці (Зарваниця)|Святотроїцький храм]]. Це був один із високоякісних зразків галицького зодчества в стилі [[бароко]]. Його будували із каміння, взятого зі зруйнованого кримськими татарами замку в Полісюках за 2 кілометри від Зарваниці.
[[Файл: У [[1754]] році дерев'яна церква згоріла. На місці, де вона була, отець [[Білинський Петро Степанович|Петро Білинський]] у [[1901]] році поставив кам'яний хрест. Ікона чудесним образом збереглася і була перенесена в новозбудований мурований храм, де була встановлена в головному [[Престол|престолі]].
Рядок 97:
== Галерея ==
<gallery widths="
Файл:Копія ікони Розп'яття в Зарваниці.jpg|Копія ікони Розп'яття в Зарваниці
Файл:Бічний престол копії ікони Розп'яття.jpg|Бічний престол копії ікони Розп'яття. Виготовлений у 2017 році
Рядок 106:
Файл:Зображення Ікони Розп'яття в книзі про Зарваницю.jpg|Зображення ікони в книзі про Зарваницю, 1993 рік
Файл:Образок копії ікони Розп'яття.jpg|Образок, який літом 2012 року роздавали присутнім в період встановлення копії ікони Розп'яття в Зарваниці
Файл:Хрест на місці спаленої церкви в Зарваниці.jpg|Хрест на місці спаленої церкви в Зарваниці де перебувала ікона Розп'яття з 1738 по 1754 роки
</gallery>
|