Папоротеподібні: відмінності між версіями

'''Папоротеподі́бні (поліподіофіти) ''' або просто '''папороті''' (Filicopsida або Pteridophyta) — група [[Судинні рослини|судинних рослин]], належить до групи [[Moniliformopses]]. Папороті з'явилися на Землі близько 300 млн років тому, протягом [[Кам'яновугільний період|кам'яновугільного періоду]] (карбону) [[палеозойська ера|палеозойської]] ери. Вони були справжніми гігантами і формували рослинний покрив нашої планети. Папороті утворювали цілі ліси. Зараз [[Деревоподібні папороті|деревовидних папоротей]] на Землі залишилося мало. Сучасні папороті набагато менші за розмірами від тих, котрі існували у попередні геологічні періоди. На Землі існує близько 300 [[рід (біологія)|родів]] та понад 20000 [[вид (біологія)|видів]] папоротей. У лісі папороті зустрічаються в нижньому і верхньому ярусах, а також на гілках великих дерев або в розколинах скель. Розмножуються [[спора]]ми, їм для запліднення необхідна вода .Переважаюче покоління спорофіт представлений дуже коротким коренивищем листками вайяви. Папоротеподібні не мають справжнього листя, перисторозсічений «листок» папороті називається [[вайя|вайєю]]. Буруть участь у формуванні травянистого покриву. З [[XIX століття]] . папороті популярні як кімнатні рослини. Представники папоротеподі́бних: орляк, щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія плавуча, диксонія, марсилія, багатоніжка, маратія, платицеріум, азола, адіантум венерин волос.

 

 

У [[слов'янська міфологія|слов'янській міфології]] [[квітка папороті]] наділялася магічними властивостями, хоча папороті не квітнуть, а розмножуються [[спори|спорами]]. За віруваннями, той, хто знайде квітку папороті — матиме вічне щастя та надзвичайні сили. У латвійській міфології, в Янову ніч закохані шукають цю міфічну квітку папороті, вірячи, що вона принесе їм вічне щастя та багатство.