Фракісій (фема): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Haida (обговорення | внесок)
Рядок 29:
З 960-х років військове значення феми поступово знижується, водночас вона залишається важливим еконмоічним регіоном, зокрема міста були розвинутими ремісничими та торгівельними центрами імперії. В такому стані перебуває до середини XI ст. Після поразки візантійського війська у битві при Манцикерті 1071 року сельджуки поступово протягом 1070-х років захоплювали центральні райони Малої Азії. Заколот [[Никифор Меліссен|Никифора Меліссена]] сприяв захопленню ворогам Фракісійської феми у 1080—1081 роках.
 
У 1091—1092 роках війська Візантії та учасників Першого хрестового походу відвоювали ці області. Втім феми Фракісіон було відновлено лише в середині 1130-х років за наказом імператора [[Іоанн II Комнін|Іоанна II]]. Втім колишню територію феми було поділено. Північна частина зберегло старовинну назву, а у південній — було утворено нову фему [[МеласиМеласа і Меланоудіон]]. У 1182 році стала центрмо повстання проти [[Андронік I Комнін|Андроніка Комніна]], що захопив трон.
 
З занепадом Візантії за часів правління [[Ангели (династія)|династії Ангелів]] у 1188—1190 роках тут оголосив проти незалежну державу Феодор Манкаф. Лише завдяки значнив зусилля його було подолано. У 1204 році після захоплення Константинополя учасниками Четвертого хрестового походу тут утворилася окрема держава, що протистояла Нікеї з династією [[Ласкаріси|Ласкарів]], але до 1210 року увійшла до Нікейської імперії, ставши важливим економічним та військовим місцем спротиву сельджукам та діям в Егейському морі. Тому в цей час фема отримує статус «імператорської».