Відмінності між версіями «Сепсис»

115 байтів вилучено ,  1 рік тому
продовжив редагування
(закінчив поки що основне редагування)
(продовжив редагування)
 
У ранній термін у зв'язку з тромбогеморагічним синдромом призначається гепарин у межах від 20 до 80 тисяч ОД на добу. Гепаринізацію проводять під контролем клінічних проявів і коагулограми. Застосування кріоплазми показано при коагулопатії споживання і зниження коагуляційного потенціалу крові. Мінімальна концентрація гемоглобіну для хворих з тяжким сепсисом повинна бути в межах 90-100 г/л.
 
У ранній термін у зв'язку з наявністю тромбогеморагічного синдрому призначається [[гепарин]] у дозах від 20 до 80 тис. ОД на добу. Введення гепарину проводиться під контролем клінічних проявів і коагулограми. Застосування кріоплазми показано при коагулопатії споживання і зниження коагуляційного потенціалу крові. Мінімальна концентрація [[гемоглобін]]у для пацієнтів з тяжким сепсисом повинна бути в межах 90-100 г/л.
 
Низький перфузійний тиск вимагає негайного застосування препаратів, що збільшують судинний тонус, і / або інотропну функцію серця. [[Допамін]] і / або [[норадреналін]] є препаратами першочергової корекції артеріальної гіпотензії у хворих з септичним шоком. [[Добутамін]] повинен розглядатися як препарат вибору для збільшення серцевого викиду та доставки й споживання кисню при нормальному чи підвищеному рівні переднавантаження. Завдяки переважної дії на β1-рецептори добутамін більшою мірою, ніж допамін, сприяє підвищенню цих показників. Використання [[адреналін]]у повинно бути обмежено лише випадками повної рефрактерності до інших [[Катехоламіни|катехоламінів]].
Проведення штучної живильної підтримки є вкрай необхідним компонентом лікування і входить до комплексу обов'язкових лікувальних заходів. Нутрітивна підтримка розглядається як метод, що запобігає розвитку тяжкої білково-енергетичної недостатності на тлі вираженого гіпер[[катаболізм]]у і гіпер[[метаболізм]]у. Включення ентерального харчування в комплекс інтенсивної терапії запобігає транслокації мікрофлори з кишечнику, розвитку дисбіозу, підвищує функціональну активність ентероциів і захисні властивості слизової оболонки, знижуючи ступінь ендотоксикозу та ризик виникнення вторинних інфекційних ускладнень. З метою профілактики всмоктування токсичних метаболітів з кишечнику до кровотоку застосовують [[ентеросорбент]]и. Необхідним аспектом інтенсивної терапії тяжкого сепсису є постійний контроль рівня [[Глікемія|глікемії]] і [[інсулін]]отерапія.
 
ЗаНаразі останніне рокипропонується доказановикористовувати внутрішньовенно гідрокортизон для лікування пацієнтів з септичним шоком, щоякщо є адекватним введення рідини (ресусцитація) і терапія вазопресорамии разом здатні стабілізувати гемодинаміку. Якщо ж цього не відбулося, то доцільним є додавання [[гідрокортизон]]у в дозах 0,24-0,3 г на добу протягом 5-7 днів, до комплексу терапії септичного шокущо дозволяє прискорити момент стабілізації гемодинаміки, припинення судинної підтримки і знизити летальність у популяції хворих з відносною наднирковою недостатністю. Разом з тим доведено, що необхідно відмовитися від необґрунтованого емпіричного призначення [[преднізолон]]у та [[дексаметазон]]у. Застосування глюкокортикостероїдів за відсутності септичного шоку та/або ознак адреналової недостатності на тлі сепсису є необґрунтованим.
 
Останнього часу хороший ефект з великим ступенем доказовості продемонстрував препарат α-дротрекогін (активований протеїн С), якій має антикоагулянтну, профібрінолітичну та антизапальну властивість. Його вводять в дозі 0,24 г/кг/год.
 
== Профілактика ==
Ґрунтується на своєчасному і правильному лікуванні гнійно-запальних вогнищ, що можуть запустити розвиток сепсису. Велику роль у цьому відіграє санітарно-просвітня робота, коли пояснюється небезпека самолікування і необхідність раннього звернення за медичною допомогою при дрібних травмах стопи і кисті, запальних процесах різної локалізації (панариції, фурункули тощо). Велике профілактичне значення має рання і правильна обробка випадкових ран, повноцінне лікування різних гнійних захворювань. Певна роль у профілактиці сепсису належить і своєчасної санації вогнищ хронічної інфекції в організмі (хронічний тонзиліт, отит, синусит, [[карієс]] тощо). Необхідне суворе дотримання [[Асептика|асептики]] при різних медичних втручаннях. Раннє призначення окремим ризиковим по виникненню сепсису категоріям людей (малюки, похилий вік, особи з відомими певними генетичними факторами, тяжкими супутніми захворюваннями, особи, що отримували імуносупресивну терапію тощо) етіотропних засобів навіть при початковому легкому перебігу тих чи інших інфекційних захворювань.
 
== Див. також ==
* Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. [[Голубовська Ольга Анатоліївна|О. А. Голубовської]]). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, [[Андрейчин Михайло Антонович|М. А. Андрейчин]], [[Шкурба Андрій Вікторович|А. В. Шкурба]] та ін.) ISBN 978-617-505-675-2 / с. 650—657
* [http://www.mdcalc.com/sirs-sepsis-and-septic-shock-criteria/ SIRS, Sepsis, and Septic Shock Criteria] {{ref-en}}
* Сорокина Е. Ю., Дубров С. А. ''2016 ГОД — НОВЫЙ ШАГ В ДИАГНОСТИКЕ И МЕТОДОВ ТЕРАПИИ СЕПСИСА И СЕПТИЧЕСКОГО ШОКА'' БІЛЬ, ЗНЕБОЛЮВАННЯ І ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ N4 2016. с. 8-15
 
== Посилання ==
* [http://hirurg.org.ua/page/text/name=sepsis Сепсис. Лечение. — hirurg.org.ua.]{{ref-ru}}
{{бібліоінформація}}
 
{{хвороба-доробити}}
[[Категорія:Запальні захворювання]]
[[Категорія:Сепсис]]