Діррахій (фема): відмінності між версіями

Саму фему було утворено напочатку IX ст. — імператорами Никифором I або [[Ставракій|Ставракієм]]. Проте з огляду на віддаленість і найменшу захищеність від Болгарського царства організаційне оформлення феми тривало до 830-х років. У 840-х роках територія феми діррахій поширилася уздовж узбережжя Адріатичного моря. Під час тривалих війн з болгарами відігравала важливу роль у наступі візантійців на суперника з західного флангу. Втім протягом першої половини X ст. більша частина феми опинилася під владою [[Перше Болгарське царство|Болгарського царства]]. Напевне саме місто Діррахій стала сплачувати данину. З кінця 990-х років Діррахій опинився під владою Болгарії. У 1005 році візантійські війська відвоювали місто та відновили фему.

 

 

Внаслідок остаточної втрати володінь на півдні Італії фема перетворюється на важливий центр в торгівлі з Італією та країнами Адтріатичного моря, звідси тяглася [[Егнатієва дорога]] до Фессалонік. Водночас тут зводяться численні фортеці, оскільки Візантії стали загрожувати нормани, що утворили в Апулії та на Сицилії власну державу. Економічні можливості та військова потуга спонукала очільнкиів феми повставати проти слабкого імператорського уряду протягом 1070-х років, але заколоти Никифора Бриєннія Старшого та Никифора Василакі було придушено.

 

 

Слідом за поваленням династії Комнінів починається послаблення імперії, що призвело до численних повстань й заколотів. При цього знову активізуються спроби Сицилійського королівства норманів захопити узбережжя Балкан. У 1204 році внаслідок захоплення учасниками Четвертого хрествого походу Константинополя, візантійська імперія розпалася. Вже у 1205 році архонти міста Діррахій здали його Венеціанській республіці, а більшу територію феми захопив [[Епірський деспотат]]. У 1256, 1291 і 1297 роках візантійці відвойовували Діррахій, проте утримати його на тривалий термін уже не могли.