Відмінності між версіями «Діррахій (фема)»

стиль, правопис
(правопис)
(стиль, правопис)
Внаслідок остаточної втрати володінь на півдні Італії фема перетворюється на важливий центр в торгівлі з Італією та країнами Адтріатичного моря, звідси тяглася [[Егнатієва дорога]] до Фессалонік. Водночас тут зводяться численні фортеці, оскільки Візантії стали загрожувати нормани, що утворили в Апулії та на Сицилії власну державу. Економічні можливості та військова потуга спонукала очільнкиів феми повставати проти слабкого імператорського уряду протягом 1070-х років, але заколоти Никифора Бриєннія Старшого та Никифора Василакі було придушено.
 
У 1081 році у битві при Діррахії імператор [[Олексій I Комнін|Олексій I]] зазнав ніщивної поразки від норманів, в результатівнаслідок чого ті захопили фему, а саме місто Діррахій — 1082 року. її вдалось повернути під владу імперії лише у 1083 році. З цього часу вона стає однією із значущих в обороні балканських володінь Візантії. Дукси Діррахія контролювали володіння імперії до [[Далмація (фема)|Далмації]], опікуючись збереженням контролю Візантії над Дуклею. Звідси здійснювалися спроби відновити владу в південній Італії за часів імператора [[Мануїл I|Мануїла I]], але невдало.
 
Слідом за поваленням династіїхдинастії Комнінів починається послаблення імперії, що призвело до численних повстань й заколотів. При цього знову активізуються спроби Сицилійського королівства норманів захопити узбережжя Балкан. У 1204 році внаслідок захоплення учасниками Четвертого хрествого походу Константинополя, візантійська імперія розпалася. Вже у 1205 році архонти міста Діррахій здали його Венеціанській республіці, а більшу територію феми захопив [[Епірський деспотат]]. У 1256, 1291 і 1297 роках візантійці відвойовували Діррахій, проте утримати його на тривалий термін вжеуже не могли.
 
== Адміністрація ==