Відкрити головне меню

Зміни

572 байти додано ,  1 рік тому
нема опису редагування
| ncbi = 9653
}}
'''Ракун'''<ref>{{стаття|автор=Загороднюк І., Харчук С.|назва=Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи|видання= Науковий вісник НУБіП України|рік=2011|випуск=164|номер=3|сторінки=124–135|doi=|посилання=http://terioshkola.org.ua/library/review/zag-2011-euromam-famgen.pdf}}</ref><ref>[http://terioshkola.org.ua/ua/fauna/taxalist.htm Список ссавців України. Види, відомі за останні три століття] // [[Теріологічна школа]]: Веб-сайт Українського теріологічного товариства НАН України. — Київ, 2012.</ref><ref>{{ЕСУМ5|20}}</ref>{{sfn|Желеховский і Недїльский|1886|с=795}}, або'''єнот''', також полоскун{{sfn|Желеховский і Недїльский|1886|с=692}}<ref>{{книга|автор=Покорный, А (пер. Поляньскій, М.)|заголовок=Зоологія|місце=Прага|видавництво=Изъ книгопечатнѣ Богеміи|рік=1874|сторінки=12|сторінок=|посилання=http://sehrg.at.ua/Bio/Polyansky-Zoology-1874.pdf}}</ref>, або американський [[єноти|єнот]] (''Procyon'')&nbsp;— рід нічних ссавців родини [[ракунові (родина)|ракунових]] (Procyonidae).
 
== Різноманіття назв ==
Етимологія латинської назви роду: {{lang-grc|κύων}} — «пес», {{lang-grc|πρό}} — «перед, до»<ref>{{книга|автор=Youth, H.|заголовок=Field Guide to the Natural World of Washington|місце=Baltimore|том=3|видавництво=JHU Press|рік=2014|сторінки=268|isbn=9781421412030|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=VhYaCAAAQBAJ&pg=PA268}}</ref>.
 
Поширена назваНазва «єнот», вживана в більшості українських наукових джерел, походить від назви іншої тварини, [[генета|генети]]&nbsp;— африканського хижака з групи ''Viverra getetta''. Генети були відомі в Європі за [[єноти|генетовим хутром]]), назва якого поступово трансформувалася у «єнота»: «генета» → «генот» → «єнот». Довгий час американських «єнотів» за певну схожість хутра і розмірів з африканськими та південноєвропейськими «єнотами» ([[вівера]]ми) відносили до [[Віверові|Віверових]]). Проте, ракуни-єноти виявилися представниками іншого роду та іншої родини., Завдякианіж щегенети, одній особливості ракунів&nbsp;— смугастому хвосту їх прозвалиназва «полоскунамиєнот» (відза рос.якими «полосатий»в =українській смугастий),мові алене тепер цю назву пояснюють їхньою звичкою «полоскати» свою здобич у водізакріпилася. В Україні і низці інших країн «єнотом» також називають інший вид&nbsp;— [[єнот уссурійський|єнота уссурійського]] (''Nyctereutes procyonoides'').
 
За однією з версій, завдяки ще одній особливості ракунів&nbsp;— смугастому хвосту, їх (чи, точніше, один із видів роду Procyon) прозвали «полоскунами» (від рос. «полосатий» = смугастий), але більш імовірним виглядає пояснення цієї назви їхньою звичкою «полоскати» свою здобич у воді — на що вказує також і видова латинська назва Procyon lotor.
 
В Україні і низці інших країн «єнотом» також називають інший вид&nbsp;— [[єнот уссурійський|єнота уссурійського]] (''Nyctereutes procyonoides''), також відомий як єнотовидий собака.
 
Попри присутність назви «ракун» у джерелах ХІХ ст., в українській мові вона до цього часу є маловживаною. До початку ХХІ ст. Procyon був відомий в українській мові як «єнот», тоді як Nyctereutes procyonoides (що в побуті чи в мисливському жаргоні також називався «єнот») в науковій літературі описувався як «Єнотовидний собака» (що випливає з його латинської видової назви — procyonoides, тобто, «єнотоподібний» чи «ракуноподібний»).
1941

редагування