Відкрити головне меню

Зміни

м
Ці землі (або частини з них, як володіння [[Габсбурзька монархія|Габсбургів]] і Гогенцоллернів, а також територій за межами імперії) становили території Священної Римської імперії, в складі якої інколи перебувало понад 1000&nbsp;держав. З [[15 століття|XV століття]], за небагатьма винятками, [[курфюрст]]и імперії обирали [[Імператори Священної Римської імперії|імператорами Священної Римської імперії]] голів династії [[Габсбурги|Габсбургів]]. Серед німецькомовних держав Священної Римської імперії, адміністративні і правові механізми, передбачали механізми для розв'язання суперечок між селянами і поміщиками, між країнами і всередині окремих країн. Завдяки організації [[імперський округ|імперських округів]] ({{lang-de|Reichskreise}}), групи держав консолідували ресурсів та підтримували регіональний та організаційний розвиток, в тому числі економічне та оборонне співробітництво<ref>Див., наприклад, James Allen Vann, ''The Swabian Kreis: Institutional Growth in the Holy Roman Empire 1648—1715''. Vol. LII, Studies Presented to International Commission for the History of Representative and Parliamentary Institutions. Bruxelles, 1975. Mack Walker. ''German home towns: community, state, and general estate, 1648—1871''. Ithaca, 1998.</ref>.
 
[[Війна другої коаліції]] 1799—1802&nbsp;рр. призвела до поразки імперських і союзних військ [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона&nbsp;I Бонапарта]]; [[Люневільський мир|Люневільський]] (1801&nbsp;р.) та [[Ам'єнський мир|Ам'єнський]] (1802&nbsp;р.) мирні договори і [[Німецька медіатизація|медіатизація]] 1803&nbsp;р. передані більшу частину Священної Римської імперії династичним державам; секуляризовані церковні території, і більшість з імперських міст зникли з політичної карти, а їхнє населення мусило стати лояльним до нових князів та королів. Ця передача збільшила території [[Королівство Вюртемберг|королівства Вюртемберг]] і [[Велике герцогство Баден|герцогства Баден]]. 1806&nbsp;року, після успішного вторгнення в Пруссію та поразки Пруссії і Росії в спільних [[Битва припід ЄніЄною та АуерштедтіАуерштедтом|битвах припід ЄніЄною та АуерштедтіАуерштедтом]], Наполеон продиктував умови [[Пресбурзький мир|Пресбурзької мирної угоди]], якою імператор розпустив Священну Римську імперію<ref>Robert A. Kann. ''History of the Habsburg Empire: 1526—1918,''Los Angeles, 1974, С. 221.<br/>Golo Mann, ''Deutsche Geschichte des 19. und 20. Jahrhunderts'', Frankfurt am Main, 2002, С. 70.</ref>.
 
=== Піднесення німецького націоналізму в часи Наполеона ===
=== Проблеми реорганізації ===
 
Незважаючи на склад бундестагу (зборів чи парламенту), його не можна розглядати як всенародно обрану групу представників. Багато держав не мали конституції, а ті, що мали, наприклад, [[велике герцогство Баден]], надавали [[право голосу]] на основі жорстких вимог до наявності майна, що фактично обмежило кількість виборців до невеликої частини чоловічого населення<ref>Lloyd Lee, ''Politics of Harmony: Civil Service, Liberalism, and Social Reform in Baden, 1800—1850'', Cranbury, New Jersey, 1980.</ref>. Крім того, це непрактичне рішення не врахувало новий статус Пруссії. Хоча прусська армія і зазнала великої поразки 1806&nbsp;року в [[Битва припід ЄніЄною та АуерштедтіАуерштедтом|битві припід ЄніЄною та АурештадтіАуерштедтом]], вона ефективно виступила в [[Битва при Ватерлоо|битві припід Ватерлоо]]. Відповідно, прусські лідери розраховували на помітну роль в політиці Німеччини<ref>Adam Zamoyski, ''Rites of Peace: The Fall of Napoleon and the Congress of Vienna'', New York, 2007, сс. 98-115, 239-40.</ref>.
 
[[Файл:Map-GermanConfederation.svg|right|thumb|upright=1.67|Границі Німецького союзу. Пруссія позначена синім, Австрія&nbsp;— жовтим, решта&nbsp;— сірим.]]
698

редагувань