Юмашев Іван Степанович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Edited}}
{{Військовик
| ім'я = <big>Юмашев Іван Степанович</big> <br />Юмашев Иван Степанович
Рядок 47 ⟶ 46:
Член [[Комуністична партія Радянського Союзу|РКП(б)]] з [[1918|1918 року]].
 
У лютому 1919 року добровільно вступив в Морські сили РККА, учасник Громадянської війни 1918-19201918—1920 років на кораблях Астрахано-каспійськоїКаспійської і Волзько-каспійськоїКаспійської військових флотилій. Служив комендором та командиром батареї.
 
З серпня 1920 року&nbsp;— командир артилерійського плутонга (батареї), а з травня 1921 по січень 1924 року&nbsp;— 2-й помічник командира лінкору «Петропавловськ» (з березня 1921&nbsp;— «Марат»). У березні 1921 року брав участь у придушенні Кронштадтського повстання.
Після війни на Балтійському флоті: в 1920-1921 роках - командир артилерійського плутонга на лінкорі "Петропавловск" (з березня 1921 - "Марат"), потім помічник командира цього корабля.
 
З січня 1924 по лютий 1925 року&nbsp;— слухач штурманського класу Спеціальних курсів командного складу ВМС СРСР. У липні&nbsp;— листопаді 1924 року брав участь в переході з Архангельська у Владивосток на посильному судні «Воровський».
У 1924 брав участь в переході з Архангельська у Владивосток на судні посильного "Боровський". Освіту отримав на спеціальних курсах комскладу флоту (1925), тактичних курсах командирів кораблів при Військово-морській академії (1932).
 
З 1925 року служив на Балтійському флоті. У лютому&nbsp;— листопаді 1925 року&nbsp;— штурман есмінця «Ленін». У листопаді 1925&nbsp;— червні 1926 року&nbsp;— помічник командира есмінця «Зінов'єв». У червні 1926&nbsp;— лютому 1927 року&nbsp;— помічник командира крейсера «Профінтерн».
З 1925 року на Балтійському флоті, служив на есмінцях "Ленін" і "Войков", другим помічником командира лінкора "Марат" ("Петропавловск"). З липня 1926 року на Чорноморському флоті, старший помічник командира крейсера "Комінтерн", з лютого 1927 року командир ескадреного міноносця "Дзержинский" ("Калиакрия"). З 1932 року командир крейсера "Профинтерн", з 1934 року - дивізіону есмінців, в 1935-1937 роках - бригади крейсерів.
 
З лютого 1927 року служив на Чорноморському флоті. У лютому 1927&nbsp;— листопаді 1931 року&nbsp;— командир ескадреного міноносця «Дзержинський». У листопаді 1931&nbsp;— січні 1934 року&nbsp;— командир крейсера «Профінтерн».
З вересня 1937 року начальник штабу, з січня 1938 року командувач Чорноморським флотом.
 
У січні&nbsp;— березні 1932 року&nbsp;— слухач тактичних курсів командирів кораблів при Військово-морській академії імені Ворошилова.
З березня 1939 року по січень 1947 року командував Тихоокеанським флотом. При переатестації присвоєно звання віце-адмірала (4 червня 1940 року). Юмашев вніс великий внесок у розвиток і зміцнення флоту, будівництво військово-морських баз, аеродромів і берегової оборони на Далекому Сході.
 
У січні 1934&nbsp;— вересні 1935 року&nbsp;— командир дивізіону есмінців Чорноморського флоту. У вересні 1935&nbsp;— серпні 1937 року&nbsp;— командир бригади крейсерів Чорноморського флоту.
У серпні-вересні 1945 року успішно сприяв військам 1-го і 2-го Далекосхідних фронтів в розгромі Квантунской армії, звільнив Південний Сахалін, Курильські острови.
 
У серпні 1937&nbsp;— січні 1938 року&nbsp;— начальник штабу Чорноморського флоту.
За уміле керівництво флотом і проявлена мужність адміралові Юмашеву Івану Степановичу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 вересня 1945 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна і медалі "Золота Зірка".
 
У грудні 1937&nbsp;— січні 1938 року&nbsp;— тимчасовий виконувач обов'язків командувача, а у січні 1938&nbsp;— березні 1939 року&nbsp;— командувач Чорноморського флоту.
Після опали головкому ВМС Н. Г. Кузнєцова з січня 1947 головнокомандувач ВМС і заступник міністра Збройних сил СРСР. Після створення Військово-морського міністерства Юмашев 25 лютого 1950 був призначений міністром; цікаво, що його заступник Ісаков мав більш високе звання адмірала флоту.
 
З березня 1939 року по січень 1947 року командував Тихоокеанським флотом. У серпні—вересні 1945 року успішно сприяв військам 1-го і 2-го Далекосхідних фронтів в розгромі Квантунской армії, Тихоокеанський флот захопив Південний Сахалін та Курильські острови. За уміле керівництво флотом і проявленапроявлену мужність адміралові Юмашеву Івану Степановичу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 вересня 1945 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна і медалі "«Золота Зірка"».
У лютому 1941 - 24 лютого 1956 років кандидат в члени ЦК ВКП (б) - КПРС. 10 лютого 1946 року обраний депутатом Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
 
17 січня 1947&nbsp;— 20 липня 1951 року&nbsp;— головнокомандувач Військово-морських сил СРСР. Одночасно, 17 січня 1947&nbsp;— 25 лютого 1950 року&nbsp;— заступник міністра Збройних сил СРСР; 25 лютого 1950&nbsp;— 20 липня 1951 року&nbsp;— міністр військово-морського флоту СРСР. З лютого 1950 по серпень 1951 року також був членом Бюро із військово-промислових і військових питаннях при РМ СРСР.
Виконав велику роботу по оснащенню ВМФ новими бойовими кораблями, літаками, зброєю і засобами управління, по освоєнню особовим складом нової техніки.
 
У серпні 1951-&nbsp;— січні 1957 рокахроку&nbsp;— начальник Військово-морськийморської ордениордена Леніна академії імені К.Е. Ворошилова (Ленінград). У січні 1957 року звільнений у відставкуЛенінграді.
20 липня 1951 року замінений на посту міністра Кузнєцовим.
 
У січні 1957 року звільнений у відставку. Похований на Серафимовському цвитарі міста Ленінграда (Санкт-Петербурга).
У 1951-1957 роках начальник Військово-морський ордени Леніна академії імені К.Е. Ворошилова (Ленінград). У січні 1957 року звільнений у відставку.
 
Похований на Серафимовском кладовище міста Ленінграда.
 
== Пам'ять ==
Рядок 80 ⟶ 77:
== Військові звання ==
* [[флагман 2-го рангу]] (28.11.1935)
* [[флагман 1-го рангу]] (3.04.1939)
* [[віце-адмірал]] (4.06.1940)
* [[адмірал]] (31.05.1943)
 
== Нагороди ==
* [[Герой Радянського Союзу]] (14.09. 1945)
* шість [[орден Леніна|орденів Леніна]] (1943, 1945, 1945, 14.09.1945, 8.10.1955, 1965)
* три [[орден Червоного Прапора|ордени Червоного Прапора]] (194022.02.1938, 1944, 1944, 19491948)
* [[орден Червоної Зірки]] (193623.12.1935)
* [[медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»|Ювілейна медаль «XX років Робітничо-Селянської Червоної Армії»]] (22.02.1938)
* [[медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]] (1945)
Рядок 95 ⟶ 93:
* [[медаль «50 років Радянській Армії та Флоту»]]
* медалі
* американський орден «Легіон Заслуг» (1945)
 
== Література ==