Шляхта: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Дуже багато ОД. Прибрав загальні твердження про дворянство в цілому, адже основна стаття про шляхту РП |
|||
Рядок 1:
[[Файл:Rembrandt. A Polish Nobleman. 1637.PNG|thumb|right|250px|''Польський шляхтич''. [[Рембрандт]], [[1637]] р.]]
'''Шля́хта''' (від [[німецька мова|верхньонімецького]] ''Slacht'' (сучасне {{lang-de|Geschlecht}}) — [[рід]], порода, стать) — привілейований панівний [[суспільний стан|стан]] у
Витоки
▲Витоки польської шляхти походять від привілеїв наданих між 1333 і 1370 рр. в [[Королівство Польща|Королівстві Польському]] королем [[Казимир III|Казимиром III]].<ref name="davies--norman">{{Cite book
| last = Davies
| first = Norman
Рядок 15 ⟶ 8:
| publisher = Columbia University Press
| date = 1982
| isbn = 0-231-05351-7 }}</ref>{{rp|211}} Після [[Городельська унія|Городельської унії]] католицьке литовсько-руське боярство отримало права та герби польської шляхти<ref name="davies--norman" />{{rp|211}}, що викликало незадоволення православного боярства і призвело до [[Громадянська війна у Великому князівстві Литовському (1432—1438)|громадянської війни]]. Незважаючи на поразку, православне боярство [[Віленський привілей 1447|Віленським привілеєм]] все ж отримало ці права
З приєднанням до корони [[Королівська Пруссія|Королівської Прусії]] та [[Інфлянтське воєводство|Інфлянтів]] тамтешня аристократія також отримали права і свободи коронної шляхти. В той час як тривала соціальна та релігійна напруга на Русі призвела до [[Повстання Хмельницького|громадянської війни]]<ref>[https://repozytorium.amu.edu.pl/bitstream/10593/17628/1/doktorat.pdf Działalność polityczno – dyplomatyczna Bohdana Chmielnickiego]</ref><ref>[http://mwb.com.pl/studia/wp-content/uploads/2017/05/04_W_Kucharski_Rzeczypospolita_w_obliczu_wojny.pdf RZECZPOSPOLITA W OBLICZU WOJNY DOMOWEJ 1648-1649 R. ZABIEGI DYPLOMATYCZNE, PRZYGOTOWANIA WOJSKOWE]</ref>, протягом якої значна кількість руської шляхта приєдналась до козаків і зіграла ключову роль в формуванні [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. В угодах з коронним урядом та царем шляхта зберегла та закріпила своє панівне становище. А споріднившись з козацькими старшинами нешляхетського походження та шляхтою що пізніше переселились на землі [[Гетьманщина|Війська Запорозького]] з Речі Посполитої, Валлахії, Молдавії ітд сформувала '''[[Малоросійська шляхта|Малоросійське шляхетство]]'''<ref>Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии : Превращение козацкой старшины в дворянство / [Соч.] Д. Миллера. - Киев : тип. Ун-та св. Владимира Н.Т. Корчак-Новицкого, 1897. - [2], 136 с.; 26.</ref>.
З [[Поділи Речі Посполитої|поділами Речі Посполитої]] та [[Ліквідація автономії Гетьманщини|ліквідацією Війська Запорозького]], шляхта почала втрачати свої юридичні привілеї та соціальний статус. Остаточно на землях колишньої Речі Посполитої шляхетські права були ліквідовані Декретом про знищення станів та статських чинів та [[Польська конституція 1921 року|польською конституцією 1921 року]].
Незважаючи на те, що насправді шляхтичі могли мати надзвичайно нерівний статус через багатство та політичний вплив, між елітами та рядовими шляхетством було дуже мало формальних відмінностей. Також на відміну від більшості інших країн, титули мали лише лічені роди.
== Історія ==
Рядок 58 ⟶ 57:
Після [[Люблінська унія|Люблінської унії]] (1569) до польської корони приєднано [[Україна|українські землі]]: [[Волинь]], [[Підляшшя]], [[Київщина|Київщину]] і [[Брацлавщина|Брацлавщину]], на яких місцеву шляхту зрівняно у правах з польською. На новоздобуті українські землі почали прибувати польські пани: маґнати Жолкевські, Потоцькі, Конєцпольські, Калиновські, які тут здобували великі латифундії. Помічною для польських панів була місцева чи зайшла шляхта. До поч. 19 ст. в Україні лишилося мало неполонізованої української шляхти, переважно дрібна, бо заможна була в більшості спольщена. Полонізація української шляхти почалася від Люблінської унії, вона набрала інтенсивности за короля [[Ян Казимир|Яна II Казімєжа]], який 1649 року заборонив некатоликам доступ до сенату і староств, а постанова сейму 1712 року ставила їх поза законом. Незважаючи на всі ці загострення, українська православна шляхта продовжувала існувати, доказом чого є додаток до договору між Польщею і Росією 1775, в якому сказано, що шляхетські православні роди повинні користатися такими ж правами, як і католицька шляхта. На Правобережжі ([[Волинь]], [[Київщина]], [[Поділля]]) полонізація шляхти продовжувалася і після [[Поділи Речі Посполитої|розділів Польщі]], за царського режиму до 1825. За підрахунками «Временной Коммиссии для разбора древних актов» у 1860-х pp. на Правобережжі тільки одна десята шляхти походила з корінних поляків, решта була українського роду, яка в різний час переходила на католицизм. Тимчасова комісія знайшла 711 шляхетських родів українського («русского») походження, подаючи точні дані про час переходу на католицизм для 140 родів (1 до 1569, 10 у 1569 — 1600, 48 у 1600 — 1650, 40 у 1650 — 1700, 41 у 1700 — 1767). У Галичині при українстві лишилися шляхетські роди: [[Балабани]], [[Чолганські]], [[Демидецькі]], [[Яворські]], [[Драгомирецькі]], [[Гошовські]], [[Кульчицькі]] й ін. На початку XVII ст. у [[Львівська земля|Львівській землі]] нараховувалося 628 українських шляхтичів, у [[Перемиська земля|Перемиській]] — 1000. Більшість з них так збідніли, що не мали навіть власного коня, коли йшли до війська. На Холмщині й Підляшші руська шляхта спольщилася ще в XV ст., тоді як на Поділлі вона збереглася як службова шляхта при замках до XIX ст. Загальному процесові полонізації підпала також [[українська шляхта]] на Київщині й Брацлавщині; вона найкраще зберегла себе на Волині.
Після 1569 року значення української шляхти як провідної верстви маліло, бо вона не мала своєї організації, а входила до складу загальнодержавної, де домінувала польська шляхта. Однак вона виявляла свою окремішність на відтинку конфесійному і частково судовому (існування вищої судової інстанції — [[Трибунал Луцький|Луцького трибуналу]]). Наприклад при спробі маніпулювати люблінськими привілеями щодо дії [[Литовський статут|статутів]] на території [[Волинське воєводство|Волині]], і вручити князю [[Януш Збаразький|Янушу Збаразькому]] королівського листа писаного польською мовою він відмовляв:
{{цитата|За приверненьемъ земли Волынское ку Коруне Польскои, данъ есть привилеи, абы земля Волынская своимъ правомъ и статутом справовалася, и листы его кролевскои млсти до всих обывателеи земли Волынское абы не инъшим языком ани писмом, толко руским писаны были<ref>[http://history.org.ua/JournALL/socium/9/socium_2010_9.pdf СОЦІУМ Альманах соціальної історії Випуск 9]</ref>.}}
На початку революції шляхта втратила свої землі, але згодом дістала універсали, якими затверджувалися права на землі, за умови, що «захоче хто з шляхти з нами хліб їсти… та Військові Запорозькому послушний буде» (1649); тому Хмельницький наказував, «аби хлопи скрізь віддавали послушенство і підданство своїм панам». Новостворена покозачена шляхта, яка мала державний досвід, працюючи передше на посадах у [[Річ Посполита|Речі Посполитій]], стала основою для українського державного апарату: дипломати, військові, писарі, судді. Серед керівників гетьманської держави [[Хмельницький Богдан|Б. Хмельницького]] були: [[Виговський Іван|Іван Виговський]], [[Кричевський Михайло Станіслав|Михайло Кричевський]], [[Немирич Юрій|Юрій Немирич]], [[Мрозовицький Станіслав|Станіслав Мрозовицький]] (М. Морозенко), [[Данило Нечай]], Г. Гуляницький, Антін Жданович та ін. У коз. реєстрі, укладеному за Зборівською угодою (1649), нараховувано 750 шляхетських родів і бл. 1 500 осіб (В. Липинський; А. Ролле нараховував 450 родів і 2 500 осіб). Є й інші реляції про шляхту в лавах війська Хмельницького: 7 000 (рукопис Чорторийських) чи 6 000 («Акты ЮЗР»).
[[Файл:Шляхетська садиба (XVI століття).jpg|міні|Шляхетська садиба (XVI століття)<ref>{{Cite book|title=Населення Волині в XVI - першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники|last=Ворончук|first=Ірина|year=2012|publisher=|location=Київ|pages=712|language=українська|isbn=978-966-02-6249-2}}</ref>]]
| |||