Відкрити головне меню

Зміни

м
Відкинуто редагування 46.211.122.11 (обговорення) до зробленого AlexKozur
{{Письменник
| Ім'я = ЮраДанте Аліг'єрі
| Оригінал імені = Сірик
| Фото = Portrait de Dante.jpg
| Ширина = 250px
Матір поета звали [[Донна Белла Абатська]]. Вона померла, коли Данте було 5 чи 6 років і його батько одружився ще раз, з Лапою ді К'ярісімо Чіалуфі. Та чи справді він одружився з нею, точно не відомо, адже в ті часи для вдівців це було непросто. Проте точно відомо, що ця жінка народила двох дітей.
 
=== Любов до Беатріче ===
=== Тх 122 Тх 122т.
У 1274 році, коли Данте виповнилося 9 років, він Портінарі рівзустрів ''Беатріче Портінарі'', дочку ''Фолко Портінарі'', в яку закохався «з першого погляду», але ні разу навіть не заговорив до неї. Після досягнення повноліття він часто бачив Беатріче, обмінюючись з нею вітаннями на вулиці, але ніколи добре її не знав — він подавав приклад так званого «ввічливого кохання». Тепер важко зрозуміти усі його обставини. На велике нещастя для Данте Беатріче померла [[1290]] року. Проте саме це кохання було найсвітлішою подією в житті Данте й, можливо, поштовхом до літературної творчості. У багатьох поезіях Данте зобразив Беатріче як напівбожество, що постійно спостерігає за ним.
 
Любов до флорентійки Беатріче набрала для нього таємничого сенсу; він наповнював нею кожну мить свого існування. Її ідеалізований образ займав значне місце в поезії Данте. У 1292 році він почав творчий шлях з оповіді про юне кохання «[[Нове життя (Данте)|Нове життя]]» («{{lang-it|La Vita Nuova}}»), що складається з [[сонет]]ів, [[Канцона|канцон]] і прозового коментаря про любов до Беатріче.<br/>Сміливі і граціозні, часом свідомо грубі образи-фантазії складаються в його ''Комедії'' в певний, строго розрахований малюнок. Пізніше Данте опинився у вирі партій, був навіть завзятим муніципалістом; але у нього була потреба з'ясувати для себе основні принципи політичної діяльності, тому він пише свій латинський трактат «Монархія» («{{lang-it|De Monarchia}}»). Цей твір&nbsp;— своєрідний апофеоз гуманітарного імператора, поряд з яким він бажав би поставити настільки ж ідеальне папство.