Новий Заповіт: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
прибрано недоречний жирний шрифт
Виправлено помилку
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 3:
[[Файл:SinopeGospelsFolio29rChristHealingBlind.jpg|thumb|right|Давньогрецьке Синопське Євангеліє, V-те ст.]]
 
'''Нови́й Запові́т''' або '''Нови́й Заві́т ТУЗА МИХАЙЛА''' ({{lang-el|Καινὴ Διαθήκη, Kainē Diathēkē}}) — священна книга [[християнство|християнства]], частина [[Біблія|Біблії]], написана християнськими святими давньогрецькою мовою ([[діалект]] [[Койне]]). За деякими джерелами, [[Євангеліє від Матвія]] вперше було створено арамейською мовою. Для християн уся [[Біблія]] з Новим Заповітом є Божим Словом, яке, хоч і писалося людьми, є богонатхненним.
 
Поняття «Новий Заповіт» (лат. ''Novum Testamentum'') у теперішньому розумінні вперше було використано апостолом Павлом у першому та другому посланнях до коринфян. У Новий Заповіт, що сформувався з 45-го до 140-го років н. е., богослови відібрали 27 книг, текст яких є єдиним для усіх християн. Він складається з чотирьох Євангелій — від Матвія, Марка, Луки та Івана, в яких розповідається про прихід Спасителя (Месії) [[Ісус|Ісуса Христа]], про його життя, смерть і воскресіння. В інших книгах (Діяннях і Посланнях апостолів, в Одкровенні [[Іван Богослов|Івана Богослова]] (Апокаліпсис) описується життя Христа, поширення християнства, тлумачиться віровчення, даються пророцтва про страшний суд та кінець світу. Канонізація Нового Заповіту відбувалася у складній боротьбі на Вселенських соборах.