Орден Святого Лазаря: відмінності між версіями

* У [[1098]] р. заснований цей орден [[Хрестоносці|хрестоносцями]] в [[Палестина|Палестині]] на основі [[Лікарня|лікарні]] імені Святого Лазаря для лікування [[Проказа|прокажених]], заснованої в [[XI]] столітті поблизу міських стін [[Єрусалим|Єрусалима]], яка існувала під [[Юрисдикція|юрисдикцією]] [[Константинопольська православна церква|Грецької патріархії]]. Засновником вважається [[Жерар Блаженний]]. [[Орден (організація)|Орден]] приймав у свої ряди [[лицар]]ів, хворих на проказу. [[Символ]]ом [[орден]]у став зелений хрест на білому плащі чи чорній [[Сутана|сутані]].

Орден, [[Церковні братства|Братство]] святого ​​Лазаря на початку мало виключно благодійні функції, головними завданнями якого був догляд і турбота за хворими на проказу ([[Лепра|лепру]] — звідси походить назва «[[лепрозорій]]»). Проте в ході Хрестових походів організація швидко мілітаризувалася. За угодою, укладеною між Орденом Святого Лазаря та іншими військово-[[Чернечий орден|чернечими Орденами]], коли члени останніх, захворювали проказою, то переходили до складу «лазаритів» (''не плутати'' з «[[Лазарити|лазаритами»]] заснованими в [[1625]] р.). «Живі мерці» (хворі на проказу в той час вважалися невиліковно хворими) йшли ув бій без [[шолом]]ів, і їх спотворені проказою обличчя вселяли [[жах]] на супротивників. Коли [[мусульмани]] в бою зустрічалися з колоною прокажених [[лицар]]ів і [[сержант]]ів Ордену Святого Лазаря, то воліли шукати порятунку у втечі.