Австралопітек седіба: відмінності між версіями

Два неповних скелети цього виду були знайдені при розкопках в печері Малапі (Malapa) на території об'єктаєкту [[Світова спадщина|Всесвітньої спадщини]] [[ЮНЕСКО]], відомого як «[[Колиска людства]]», у Південній Африці. Один скелет&nbsp;— підлітка чоловічої статі&nbsp;— ([[голотип]]), інший&nbsp;— дорослої особини жіночої статі<ref name="Berger1">

Австралопітек седіба, можливо, проживав у савані, але Їв фрукти та інші плоди, що росли ув лісі. Поведінка — подібна до сучасного шимпанзе. УмовиЗавдяки особливим умовам, ву яких особиособини буливиявилися похованіпохованими і скам'янілиянілими,&nbsp;— надзвичайні, і даютьвчені змогузмогли відділити залишки рослин (фітолітів) від зубного нальоту

Перший фрагмент скелетаскелету австралопітека седіба знайшов дев'ятирічний Метью&nbsp;—, син палеоантрополога [[Бергер Лі|Лі Бергера]], 15 серпня 2008. БудучиПеребуваючи біля батька на розкопках Доломітових пагорбів, на північ від Йоганнесбурга, у Малапі (Malapa). Метью натрапив на рештки закамсм'янілих кісток. Коли хлопчик показав знахідку батькові, той неледве міг повірити в те, що бачитьпобачене&nbsp;— ключиціключицю гомініда. Згодом, перевернувши блок каменю, побачилиБергеру із сином відкрилося, що «... стирчить із задньої частини каменю нижня щелепа з зубами, іклами. І я ледь не помер»,&nbsp;— так він пізніше розповідав. Рештки, як виявилося, належать молодому чоловіковісамцеві зростом до 4 футів 2 дюймів (1,27 м), чий череп був виявлений в березні 2009 командою Бергера. ПроГромадськості про знахідку оголосили громадськості 8 квітня 2010 року<ref name="NY Times">{{cite news|title=New hominid species discovered in South Africa |author=Celia W. Dugger |author2=John Noble Wilford |date=April 8, 2010 |work=[[New York Times]] |url=http://www.nytimes.com/2010/04/09/science/09fossil.html?src=mv |accessdate=April 8, 2010| archiveurl= http://web.archive.org/web/20100411054813/http://www.nytimes.com/2010/04/09/science/09fossil.html?src=mv| archivedate= 11 April 2010 <!--DASHBot-->| deadurl= no}}</ref>.

Також в печері Малапа (Malapa) під час археологічних розкопок знайшли різні скам'янілості тварин, включаючи шаблезубих кішок, мангустів і антилоп. Лі Бергер і геолог Пауль Дірк припустили, що тварини могли потрапити вдо глибокуглибокої ямуями 100&nbsp;— 150- футів (30-46 м), так звану «пастку смерті». ОрганиРештки, можливо, змелознесло ув природній басейн зіз піщаним дном і значною часткоюкількістю вапна, що дозволило їм закам'яніти<ref name="NY Times" />.

Палеомагнітний і уранурано-свинцевий методи датування показали, що вік решток не старший ніжза 2.0&nbsp;млн р. Наявність твариннихвидів різновидівтварин, які вимерли близько 1.5&nbsp;млн р., вказує на те, що покладзалишки не молодшиймолодші ніжза 1.5&nbsp;млн р. Рештки мають нормальну магнітну полярність, що властиво для періоду між 2.0 і 1,5&nbsp;млн р. , і стратиграфічної зони в Олдуваї між 1,95 і 1,78&nbsp;млн р.<ref name="Dirks"/> Відповідно, рештки, спочатку, були датовані періодом до 1,95&nbsp;млн. Останнє датування шару ґрунту продемонструвало, що це неможливо і нормальна магнітна полярність відкладень можливаймовірна для часу 3000-літньогорічного Пре&nbsp;—так званого пре-Олдувайського періоду в 1,977&nbsp;млн р. т.

У 2008 році в карстовій печері, на глибині декількох десятків метрів було виявлено два зруйнованихзруйновані скелетаскелети (дорослої самки і підлітка) і окремі кістки третійтретього (немовляти). За цими знахідками в 2010 році описанийописано новий вид. Слово "sediba" на місцевомумісцевою африканськомуафриканською мовою сесото означає «джерело». Цікаво, що знахідка останків Australopithecus sediba зроблена з використанням популярного сервісу Google Earth, що дозволив виявити місцезнаходження численних карстових печер в Південній Африці.

ЧастковийНеповний скелет: підліток близько 13 років (близько 40% скелета, включаючи череп і нижню щелепу). Лобова кістка похила. Надбрівний валик потужний, сильно вигнутий у вигляді двох дуг, сильно виступає вперед. . Тім'яні кістки в поперечному напрямку сильно опуклі, є виражені тім'яні горби. Об'єм мозку маленький - близько 420 см3. ПоказовоПоказовим є сильне звуження лобових частоккісток і помітнапомітне сплощеньсплюснутість їх зверху. Разом зіз тим, так званий "лобовий дзьоб" - виступання вниз центральнійцентральної частинічастини лобових частоккісток - дещо меншеменший, ніж у австралопітеків, і набагато меншеменший, ніж у мавп. Зовсім прогресивно виглядає глибока скронева ямка між лобовоїлобовою і скроневоїскроневою часткоюзонами, відсутня у мавп і багатьох австралопітеків. Незважаючи на те, що за абсолютними розмірами і найпростішимнайпростіших пропорціямпропорціях мозок Малапа 1 ухиляєтьсяуподібнюється скорішедо в бікмозку шимпанзе, багатовимірний аналіз головних компоненткомпонентів форми надглазничнойнадочної області лобової часткичастини помістив Малапі 1 на край розподілу сучасних людей. Як особливо прогресивнапрогресивну ознакаознаку відзначено зсув назад нюхових цибулин. Кут щелепи зрізаний у підлітка, округлий у дорослого. Висхідна гілка дуже висока, слабо нахилена назад, її ширина зменшується догори, що є примітивною ознакою. Вінцевий відросток масивний, високий, нижньощелепнанижньощелепний вирізкавиріз глибокаглибокий, симетричної форми. Зуби не надто великі. Верхній кінець ліктьової кістки закинутий назад. поздовжній валик на блоковиднійблоковидномй вирізцівирізі виражений слабослабко. Міжкістковий гребінь розвинений слабко. Місце прикріплення м'яза поверхні згинача пальців на вінцевому відростку має форму гребеня, як у австралопітеків, а не горбка, як у H. erectus. Гребінь супінатора розвинений помірно, проміжно між слабким варіантом у австралопітеків і сильним - у H. erectus,. РістЗріст невеликий, близько 1,1-1,2 м.