Богдан Рубчак: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 28:
}}
'''Рубчак Богдан''' ([[6 березня]] [[1935]], [[Калуш]] — [[23 вересня]] [[2018]], [[Нью-Джерсі]]) — [[письменник]] ([[поет]], [[літературознавець]], есеїст). Автор збірок поезій, співредактор і співупорядник книжок, представник [[модернізм]]у в українській поезії [[1960-ті|1960-их років]], член [[Нью-Йоркська група|Нью-Йоркської групи]]. З 1948 у [[США]]: з 1968 викладач у Рутґерському, з 1973 — в Іллінойському університетах. Небіж актора [[Рубчак Іван Дем'янович|Івана Рубчака]].
== Життєпис ==
Батько Богдана Рубчака{{хто?}} був кооператором, [[стрийко]] — [[Рубчак Іван Дем'янович|Іван Рубчак]] — [[актор]]ом.
=== Еміграція, університети, перші літературні спроби ===
У 1948—1952 роках Богдан Рубчак проживає в Нью-Йорку, опісля переїздить до Чикаго, де успішно закінчує середню школу — і продовжує свої студії в університетах [[Нейві-Пір]] та [[Університет Рузвельта|Рузвельта]]. Вивчає мови та порівняльну історію світової літератури. Коли Рубчакові виповнився 21 рік, вийшла його перша поетична збірка «Камінний сад», присвячена матері, яка весь час працювала, забезпечуючи йому освіту. Сам поет, не покидаючи школи, також перейшов на підробітки. У [[1958]] році Рубчака призвали до [[Збройні сили США|американського війська]] — і він два роки служив у [[Корея|Кореї]]. Повернувшись з війська у [[1960]] році, готує другу збірку поезій — «Промениста зрада». Поновлює свої студії спершу в університеті Рузвельта, далі — в Чиказькому університеті, коли й виходить третя його збірка поезій — «Дівчина без країни» ([[1963]]).
=== Післядипломна освіта і праця ===
=== Смерть ===▼
▲У [[1964]] році [[Манітобський університет]] запрошує Рубчака на викладача славістики. Опісля він переїздить до [[Нью-Йорк]]а, працює в престижному видавництві «Гарпер-енд-Ров», згодом стає директором української редакції [[Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода|Радіо «Свобода»]] в Нью-Йорку. У [[1967]] році виходить його четверта збірка поезій «Особиста Кліо», присвячена дружині Мар'яні. Через кілька років стає викладачем славістики в університеті Ратгерс, починає працювати над докторатом з порівняльної літератури: дисертацію «Теорія метафори» завершив і захистив у [[1977]] році. А в [[1974]] році стає професором [[Славістика|славістики]] й [[Україністика|україністики]] в [[Іллінойський університет|Іллінойському університеті]]. Довгі роки співробітничав із літературним журналом «Сучасність». Перекладає з англійської, німецької, французької. Вважається одним із видатних поетів української діаспори.
Помер 23 вересня 2018 року у лікарні Нью-Джерсі в США.<ref>[https://www.unn.com.ua/uk/news/1753757-u-ssha-pomer-ukrayinskiy-poet У США помер український поет /УНН, 24.9.2018/]</ref>▼
== Творчий доробок ==
Рядок 46 ⟶ 50:
Окрім збірок поезій написав понад 100 статей та есе, разом з [[Бойчук Богдан Миколайович|Богданом Бойчуком]] упорядкував антологію сучасної української поезії на заході, яка вийшла у [[1969]] році в двох томах під назвою «Координати». Перед цим, у [[1967]] році, редагував разом із Святославом Гординським «Зібрані твори» Богдана-Ігоря Антонича, упорядкував разом із Б. Бойчуком антологію поезії «Координати» (І — II, 1969).
=== Збірки поезій ===
[[Файл:BogdanRubchakKryloIkarove.jpg|thumb|200px|right|«Крило Ікарове — нові й вибрані поезії» ([[1983]])]]
Рядок 57 ⟶ 61:
* «Крило Ікарове — нові й вибрані поезії» (Мюнхен-Нью-Йорк, 1983 — діяспорна підсумкова збірка, до якої ввійшли всі раніші видання поетичних книжок).
* «Крило Ікарове» (Київ: «Дніпро», 1991 — київська підсумкова книга, до якої увійшли всі раніше видані збірки разом із додатковим циклем під назвою «З нових віршів»).
▲== Смерть ==
▲Помер 23 вересня 2018 року у лікарні Нью-Джерсі в США.<ref>[https://www.unn.com.ua/uk/news/1753757-u-ssha-pomer-ukrayinskiy-poet У США помер український поет /УНН, 24.9.2018/]</ref>
== Примітки ==
| |||