Українська комуністична партія (боротьбистів): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Додано посилання на Приходько Антон Терентійович |
||
Рядок 4:
| логотип_партії =
| розмір =
| голова = [[Олександр Шумський]],<br/>[[Григорій Гринько]],<br/>[[Василь Еллан-Блакитний]],<br/>[[Михайло Полоз]],<br/>[[Левко Ковалів]],<br/>[[Приходько Антон
| дата_заснування = [[1918]]
| дата_розпуску = [[1920]]
Рядок 26:
Перші ознаки розколу в УПСР, що призвів до утворення партії боротьбистів, було помітно ще на початку 1918 року. Особливо відчутними вони стали після арешту представників лівого крила УПСР з наказу керівництва Центральної Ради в січні 1918.
З літа 1919 року партія боротьбистів мала представників у [[Рада Народних Комісарів УРСР|Раднаркомі УСРР]], зокрема, наркомом освіти був [[Шумський Олександр Якович|Олександр Шумський]]. Серед чільних представників партії також були [[Гринько Григорій Федорович|Григорій Гринько]], [[Василь Еллан-Блакитний]], [[Михайло Полоз]], [[Левко Ковалів]], [[Приходько Антон Терентійович|Антон Приходько]]. Після взяття Києва денікінцями, що відбулося 30 серпня 1919 року, частина керівництва партії залишилася в підпіллі. В цей час загинули члени її ЦК, українські літератори [[Василь Чумак]] та [[Гнат Михайличенко]].
У серпні та листопаді 1919 року боротьбисти зробили дві невдалі спроби вступити до [[Комуністичний Інтернаціонал|Комуністичного Інтернаціоналу]]. У грудні 1919 року УКП(б) було укладено угоду з Комуністичною партією (більшовиків) України про входження першої до Всеукраїнського Ревкому. У березні 1920 року партія боротьбистів влилася в КП(б)У шляхом індивідуального прийняття членів (з приблизно 15 тисяч до лав партії більшовиків вступило близько 4 тис.), що було організаційно оформлено рішеннями другого (шостого) з'їзду партії боротьбистів та четвертої конференції (на правах з'їзду) КП(б)У.
| |||