Внутрішньолікарняна інфекція: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
продовжив редагування
продовжив редагування
Рядок 53:
У більшості випадків кров беруть упродовж послідовних днів. Пробу крові відправляють в лабораторію відразу після взяття. Слід пам'ятати, що забір крові для бактеріологічного дослідження ніколи не можна здійснювати через постійний катетер. Руки персоналу повинні бути закриті стерильними рукавичками. Шкіра в місці венепункції знезаражується спочатку етиловим спиртом, потім спиртовим розчином йоду або йодоформу. Експозиція (тривалість контакту знезаражуючої речовини зі шкірою) становить не менше 1 хвилини.
Обсяг крові в пробі — один з найважливіших факторів, що визначають результат дослідження. Рекомендується брати не менше 20-30 мл крові при кожному заборі крові, хоча цей обсяг, що використовується для дослідження, як правило, не перевищує 5 мл. Загалом кількість посівів крові повинна бути не менше 2-3, в залежності від вогнища інфекції. При отриманні позитивного результату бактеріологічного дослідження найважливішим є визначення чутливості до антибактеріальних препаратів. При підозрі на внутрішньолікарняне інфікування вірусними або паразитарними агентами проводять відповідні для цих уражень дослідження.
 
== Лікування ==
Ефективність стартової терапії — важливий фактор, від якого залежить прогноз для життя пацієнта. Наразі у лікуванні бактеріальних внутрішньолікарняних інфекцій використовують так звану деескалаційну терапію. Її сутність полягає в тому, що у стартовій емпіричній терапії, яку починають відразу після встановлення діагнозу, застосовують комбінацію антимікробних засобів, що діють на всіх можливих у такий ситуації збудників інфекції. Зокрема, [[карбапенем]] або [[цефепім]] поєднують з [[ванкоміцин]]ом (плюс [[флуконазол]] для пригнічення грибкових інфекцій, що здатні проявитися при такій масивній антибактеріальній терапії як її побічне явище) залежно від поєднання ймовірних збудників. Поняття «резервного антибіотика» при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій відсутнє. Після отримання результатів мікробіологічного дослідження і клінічної оцінки ефективності лікування через 48-72 годин можлива корекція терапії. Лікування небактеріальних збудників відбувається згідно відповідних рекомендацій.
 
== Примітки ==