Вікіпедія

Трипільська культура: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Пізній етап: уточнення
L50g (обговорення | внесок)
250 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 132:
 
== Трипільська культура в сучасному міфотворенні ==
[[Шилов Юрій Олексійович|Юрій Шилов]] у 1990-х роках висловив ідею про нібито найдавнішу державу світу&nbsp;— «праслов'янську Аратту», тому його послідовники іноді називають країну трипільців «[[Українська Аратта]]». Локалізація згаданої у месопотамських письмових джерелах легендарної Аратти в Україні була презентована спочатку у доповідях, тези яких були опубліковані<ref>Шилов Ю. Доскитські цивілізації Подніпров'я. // Космос древньої України.&nbsp;— Київ.&nbsp;— 1992.&nbsp;— С. 109—110</ref><ref>Шилов Ю. Індоєвропейсько-семітсько-картвельські зв'язки Наддніпрянщини. // Український Світ.&nbsp;— 1994. -І\І 3-4&nbsp;— С. 14-17</ref><ref>Шилов Ю. Аратта і Аріан. Пракорені Русі. // Переяславська земля та її місце в розвитку Української нації, державності і культури.&nbsp;— Тези Всеукраїнської наук. конф.&nbsp;— Переяслав-Хмельницький, 1992.&nbsp;— С. 46—47</ref>, а згодом і у більших за обсягом працях<ref>Шилов Ю.&nbsp;О.&nbsp;Джерела витоків української етнокультури XIX тис. до&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;— II тис. н.&nbsp;е..&nbsp;— К.: Аратта.&nbsp;— 2002.</ref><ref>Шилов Ю.&nbsp;В.&nbsp;Праслов'янська Аратта.&nbsp;— К.: Аратта.&nbsp;— 2003.&nbsp;— 93 с.</ref>.
 
Більшістю українських археологів і антропологів<ref>[[Залізняк Леонід Львович|Залізняк Леонід]], [http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/pro_tripiltsiv,_semitiv_ta_nardepiv-tripillyaznavtsiv.html Про трипільців, семітів та нардепів-трипіллязнавців] // ZN.UA.&nbsp;— 14 травня 2004.</ref><ref>Петров В.&nbsp;П.&nbsp;Походження українського народу К.: МП Фенікс, 1992. 248 с.</ref> подібна версія вважається типовим прикладом історичної міфотворчості, оскільки суперечить науковим фактам. При цьому на підтвердження міфу використовуються фальсифікації<ref>Лозко Г. Українське народознавство.&nbsp;— Тернопіль, 2011. (с. 12)</ref> тез, які нібито висловлювали авторитетні науковці<ref>Залізняк Л. Стародавня історія України / Ред. В. Олексієнко.&nbsp;— К.: Темпора, 2012.&nbsp;— 542 с. (380—381 с.)</ref>. За твердженням археологів<ref>[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/arhl_2012_3_22.pdf Відкритий лист редколегії журналу «Археологія» до мас-медіа]</ref> велика кількість літературних фантазій на тему трипільської культури створила окремий псевдонауковий жанр, який отримав назву «трипологія». Одним із його наріжних каменів є непохитний автохтонізм трипологів.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Трипільська_культура