Жорж Жак Дантон: відмінності між версіями

З часу заснування другого [[Комітет громадського порятунку|Комітету Громадського порятунку]] починається перехід влади, з одного боку, до [[ебертисти|ебертистів]], з іншого — до [[Робесп'єр]]аєра. Дантон недостатньо протидіяв цьому переходові, часто був відсутній в Парижі й занадто розраховував на свою популярність. Він не схвалював продовження страт, тож його почали звинувачувати в надмірній поблажливості.

Після падіння ебертистів, коли вплив [[Робесп'єр]]а досяг апогею, 31 березня 1794, Дантона і його друзів було заарештовано за постановою об'єднаних комітетів громадського порятунку та загальної безпеки; це рішення було схвалене конвентом за доповіддю [[Луї АнтуанАнтуана Сен-Жюст|Сен-Жюста]], складеною за начерками [[Робесп'єр]]аєра. Процес з самого початку проводився з порушенням всіх формальностей; новою постановою конвенту за пропозицією [[Луї АнтуанАнтуана Сен-Жюст|Сен-Жюста]] обвинувачені були прямо поставлені поза звичайними законами. Дантоністи ([[Каміль Демулен]], [[Еро де Сешель]], [[Фабр д'Еглантін]] та ін.) звинувачувалася у змові з метою повалення національного представництва й республіки; їх було засуджено й страчено на [[гільйотина|гільйотині]]. По дорозі до місця страти Дантон підбадьорював себе словами: «Вперед, Дантон, ти не повинен знати слабкості!» А проїжджаючи повз будинок, де жив [[Робесп'єр]], Дантон крикнув: «Максиміліан, я чекаю на тебе!»